Музичне навчання як детермінанта творчого розвитку особистості

Автор(и)

Ключові слова:

гармонія особистості; музична творчість; музичні здібності; навчання мистецтву; соціальний розвиток; творче мислення

Анотація

Обґрунтовується гіпотеза про те, що музичне навчання дозволяє виявити творчі здібності людини до будь-якої професійної діяльності. Феномен творчості розглядається через системну детермінацію життя особистості, способом існування якої є діяльність у конкретно-історичному соціальному просторі певної епохи. Аналізується досвід використання музичного навчання у системі виховання особистості у минулому та в сучасності. Висвітлюються результати досліджень в галузі музикознавства, соціології, психології, філософії: узагальнення дозволяють стверджувати, що музичне навчання здатне створювати універсальні умови творчого розвитку, природа яких походить від природи самої музики. Як явищу соціального буття і результату діяльності людини, музиці притаманні унікальні властивості: вона несе у собі образний код відображення світу, є носієм суспільно-історичного досвіду попередніх поколінь, джерелом формування специфічних людських здібностей, засобом розкриття творчих можливостей особистості.

Біографія автора

Павло Косенко, Бердянський державний педагогічний університет (Бердянськ, Україна)

Косенко Павло Борисович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики навчання мистецьких дисциплін, факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв, Бердянський державний педагогічний університет

 

Посилання

Adorno T. V. Izbrannoe: sotsiologiya v muzyke [Selected: Sociology in Music]. St.-Petersburg, 1999. 378 p. (in Russian)

Aristotel. Polityka [Politica]. Translated from classical Greek by O. Kysliuk. Kyiv: Osnovy, 2000. 239 p. (in Ukrainian)

Bychko I. Skeptychna metamorfoza humanizmu Vidrodzhennia [The skeptical metamorphosis of Renaissance humanism]. Vsesvit. Radianskyi pysmennyk. No 2. Kyiv, 1983, pp. 147–150. (in Ukrainian)

Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy : 250000 [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language : 250000 words]. Editor in Chief – V.T. Busel. Kyiv, 2005. 1728 p. (in Ukrainian)

Vinogradov G. & Krasovskaya Ye. Zanimatelnaya teoriya muzyki [Entertaining music theory]. Moscow, 1991. 192 p. (in Russian)

Ilin Ye.P. Psikhologiya tvorchestva, kreativnosti, odarennosti [Psychology of art, creativity, giftedness]. St.-Petersburg, 2009. 434 p. (in Russian)

Kosenko P.B. Unison trokh mystetstv [Unison of the three arts]. Mystetstvo ta osvita. No 4 (78). Kyiv, 2015, pp. 46–51. (in Ukrainian)

Ketkov O. U Dzerkali narodnoi pisni [In the mirror of folk song]. Vsesvit. Kyiv: Radianskyi pysmennyk, 1984, pp. 154–156. (in Ukrainian)

Leontev A.N. Deyatelnost. Soznanie. Lichnost [Activity. Consciousness. Personality]. Moscow, 2004. 352 p. (in Russian)

Petrovskiy A.V. Psikhologiya o kazhdom iz nas i kazhdomu iz nas o psikhologii [Psychology about each of us and each of us about psychology]. Rossiyskiy gosudarstvennyy gumanitarnyy universitet. Moscow, 1996. 342 p. (in Russian)

Petrushin V.I. Muzykalnaya psikhologiya: uchebnoe posobie dlya vuzov [Music Psychology: a textbook for universities]. Moscow, 2008. 400 p. (in Russian)

Pifagor [Pythagoras]. Zolotoy kanon. Figury ezoteriki. [Golden canon. Esoteric figures]. Moscow, 2003. 448 p. (in Russian)

Rappoport S. Kh. O variantnoy mnozhestvennosti ispolnitelstva [About variant plurality of performance]. Muzykalnoe ispolnitelstvo. Issue 7. Moscow, 1972, pp. 3–46. (in Russian)

Franko I. Iz sekretiv poetychnoi tvorchosti [From the secrets of poetic creativity]. Zibrannia tvoriv. Book 31. Kyiv, 1981, pp. 45–119. (in Ukrainian)

Lubart T. I. & Getz I. (1997) Emotion, Metaphor, and the Creative Process. Creativity Research Journal, Vol. 10. Issue 4, pp. 285–301. DOI: 10.1207/s15326934crj1004_1

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-17

Номер

Розділ

Розділ 1. Концептуальні засади сучасної мистецької освіти