СТРУКТУРА МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу підходів щодо розуміння структури моральної самосвідомості особистості. Дослідження спрямоване на виокремлення психологічних особливостей, структури та механізмів моральної самосвідомості особистості. Основними завданнями стали психологічний аналіз та на його основі узагальнення особливостей структури моральної самосвідомості.
Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості та самосвідомості, що проявляється в стійкості переконань і вірності своїм ідеалам, у розумінні та оцінці інших і себе, в самостійності та правильності прийнятих рішень, послідовності добровільних учинків, моральній надійності, здатності протистояти внутрішнім поривам, вмінні враховувати зовнішні обставини. Моральна самосвідомість розглядається як специфічна форма моральної свідомості, усвідомлення себе, своїх моральних цінностей, ставлень, якостей, потенційних можливостей, учинків, їх мотивів і наслідків, регулювання власної поведінки та моральне самовдосконалення.
Виділено два рівні моральної самосвідомості: на першому рівні відбувається порівняння «Я» іншої людини, оцінювання її якостей, а потім ці якості переносяться на себе; на другому рівні відбувається співвіднесення знань про себе в процесі аутокомунікації, тобто в межах «Я і Я». Людина вже оперує готовими, сформованими знаннями про себе. На цьому рівні вона співвідносить свою поведінку з тією мотивацією, яку реалізує.
Моральна самосвідомість може мати трьохкомпонентну структуру: афективний (емоційний), когнітивний, поведінковий (регулятивний) компоненти або чотирьохкомпонентну: когнітивний, світоглядний, поведінковий, емоційний. Основними змістовими характеристиками когнітивного компоненту моральної самосвідомості є моральні знання, переконання, моральна рефлексія. Емоційно-ціннісна складова моральної самосвідомості представлена моральними цінностями та моральними почуттями. Поведінковий компонент – моральною саморегуляцією.
Моральна самосвідомість – це не лише осмислення певних проблем та обставин життя з точки зору моральних цінностей, що їх визнає конкретна людина, це й власна її самооцінка і спроба розібратися у справедливості й обґрунтованості моральних засад, якими вона керується.

Література

1. Алексєєва, Ю.А. (2006). Становлення моральної самосвідомості підлітків у процесі психологічного консультування. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
2. Бех, І.Д. (2012). Особистість у просторі духовного розвитку. Київ : Академвидав.
3. Бондаревська, О. (2007). Формування моральної свідомості особистості. Людина і світ, 3, 40-43.
4. Боришевський, М.Й. (1985). Розвиток морального саморегулювання поведінки учнів. Київ : Радянська школа.
5. Братусь, Б.С. (1994). Психология. Нравственность. Культура. Москва : Роспедагентство.
6. Булах, І.С. (2016). Психологія особистісного зростання підлітків: реалії та перспективи. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД».
7. Васянович, Г., Онищенко, В., & Руденко, Л. (2003). Концептуальні засади морально-духовної та етико-психологічної підготовки фахівців у системі професійно-технічної освіти. Педагогіка і психологія професійної освіти, 3, 11-19.
8. Зимянський, А.Р. (2009). Генезис форм прояву моральної самосвідомості підлітка. Проблеми загальної та педагогічної психології, 12(5), 129-135.
9. Клочек, Л.В. (2009). Суб’єктність і самосвідомість особистості в юнацькому віці. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 23(47), 135-142.
10. Кон, И.С. (1984). В поисках себя. Личность и ее самосознание. Москва : Политиздат.
11. Малихін, А. (2000). Найкращий оберіг моральності. Рідна школа, 7, 57-64.
12. Павелків, Р.В. (2005). Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці. (Дис. д-ра психол. наук). Рівне.
13. Реан, А.А. (2003). Психология подростка. Санкт-Петербург : Прайм – ЕВРОЗНАК.
14. Савчин, М.В. (2005). Психологічний аналіз проблеми моральної свідомості та самосвідомості особистості. Педагогіка і психологія професійної освіти, 4, 115-131.
15. Синявський, В.В., & Сергєєнкова, О.П. (2007). Психологічний словник. Київ : Науковий світ.
16. Степанов, О.М. (2006). Психологічна енциклопедія. Київ : Академвидав.
17. Столин, В.В. (1983). Самосознание личности. Москва : Изд-во МГУ.
18. Сухомлинська, О. (2002). Концептуальні засади формування духовності особистості на основі християнських моральних якостей. Шлях освіти, 4, 3-18.
19. Титаренко, А.И. (1974). Структура нравственного сознания. Москва : Мысль.
20. Флоренская, Т.А. (2001). Диалог в практической психологии: Наука о душе. Москва : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС.
21. Чеснокова, И.И. (1997). Проблемы самосознания в психологии. Москва : Наука.
22. Якобсон, П.М. (1958). Психология чувств. Москва : Изд-во АПН.
23. Якобсон, С.Г. (1981). Становление психологических механизмов этической регуляции поведения. Л.И. Анцыферова (Ред.), Психология формирования и развития личности (с. 320-337). Москва : Наука.
24. Althof, , & Berkowitz, M. (2006). Moral education and character education: Their relationship and roles in citizenship education. Journal of Moral Education, 35(Dec), 495-518. doi: 10.1080/03057240601012204
25. Han, H.(2014). Analyzing theoretical frameworks of moral education through Lakatosos philosophy of science. Journal of Moral Education, 43(1, Mar), 32- doi: 10.1080/03057240.2014.893422
26. Krettenauer, T. (2020). Moral identity as a goal of moral action: A Self-Determination Theory perspective. Journal of Moral Education, doi: 10.1080/03057240.2019.1698414
27. Ramos, A., Griffin, A., Neiderhiser, J., & Reiss, D. (2019). Did I inherit my moral compass? Examining socialization and evocative mechanisms for virtuous character Behavior Genetics, 49(2), 175-186. doi:10.1007/s10519-018-09945-4
28. Walker, L.J. (2019). The character of character: The 2019 Kohlberg Memorial Lecture. Journal of Moral Education, 48(3), 275-279. doi: 10.1080/03057240.2019.1698415