ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

Мета статті полягає в презентації результатів емпіричного дослідження особливостей психологічного здоров’я студентської молоді в умовах невизначеності. Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація вітчизняних та зарубіжних досліджень; емпіричні: тестування. Результати та висновки. Сучасна українська психологічна наука в умовах війни актуалізує увагу на розв’язанні нагальних питань підтримки та збереження психологічного здоров’я молодого покоління, оскільки після перемоги докорінно зміняться вектори індивідуального та соціального існування особистості. На порядку денному перед молоддю будуть поставлені питання відновлення та розбудови потужної держави та пошук свого місця в цьому процесі. У вітчизняній та зарубіжній науці особлива дослідницька увага приділяється розробці прийомів та методів підтримки психосоматичного здоров’я та надання психологічних послуг населенню, розумінню психологічного здоров’я як критерію внутрішньої свободи та умови професійного розвитку особистості. Констатовано, що у представників студентської молоді основні особистісні конструкти сформовані на достатньому рівні, що дозволяє підтримувати їх психологічне здоров’я в умовах невизначеності. Розвинута саморегуляція та достатній рівень нервово-психічної стійкості сприяють формуванню та просоціальній реалізації особистісної адаптивності, а такі важливі компоненти як: лабільність психіки, високий рівень саморегуляції, адекватна самооцінка та самосприйняття, продуктивна соціалізація суттєво зменшують негативні впливи емоційних станів, попереджують формування стресу, сприяють готовності до дій у невизначеній ситуації. Найбільш виразними та стабільними особистісними характеристиками, які розкривають продуктивність процесу адаптації в умовах невизначеності в сучасної молоді, є поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість. Особистісний адаптаційний потенціал молоді в нашій вибірці є високим, що можна розглядати як позитивний показник активності їхнього пристосування до невизначених умов середовища. Подальші наукові розвідки будуть спрямовані на семантичне наповнення кожного компонента психологічного здоров’я молоді в ситуації невизначеності.

Література

1. Білозерська, С. (2017). Психічне здоров’я педагога як умова ефективної професійної діяльності. II Всеукраїнська наук.-практичної конференція. «Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві».(м. Львів, 2017 рік), (с. 33–39). Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ.
2. Галецька, І.І. (2014). Психологічне здоров’я як критерій внутрішньої свободи. Психологічні студії Львівського університету, 1, 79–85.
3. Двіжона, О.В. (2019). Вплив чинників на порушення психічного здоров’я дітей із дискантних сімей. Психологічні перспективи, 13, 107 – 114. Луцьк : РВВ Вежа Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки.
4. Завгородня, О.В. (2017). Проблема психологічного здоров’я. Теоретичні та прикладні аспекти. Психологія і суспільство, 3, 124–137.
5. Корнієнко, О.В. (2017). Підтримання психосоматичного здоров’я практично здорових людей. Київ : ВПЦ «Київський університет».
6. Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2018). Психологія здоров’я людини.
   Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки.
7. Курова, А.В. (2022). Емоційно-цінніснa пapaдигмa дослідження психологічного здоpов’я в умовaх невизнaченості. Габітус, 39, 217–223.
8. Максименко, С.Д. (2021). Теоретико-методологічні засади психологічного проектування, розвитку, самоздійснення особистості дитини: майбутнє нації необхідно вирішувати. Наукова доповідь загальним зборам НАПН України (19 листопада 2021 р). Вісник Національної академії педагогічних наук України, 3(2), 1–7. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-2-1-5
9. Павлик, Н. (2020). Психологічне здоров’я як передумова конструктивного особистісного розвитку педагога. Психологічне здоров’я, 2(5), 83–109.
10. Тимофієва, М.П. (2018). Проблема комунікативних, морально-етичних чинників збереження психічного здоров’я молоді. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія, X(7), 498– 509.
11. Штифурак, В.С., & Шпортун, О.М. (2019). Феноменологія, практика та корекція психологічного здоров’я особистості (Монографія). Вінниця.
12. Ярема, Н.Ю. (2017). Психологічне здоров’я особистості. Юридична психологія, 2, 106–113.
13. Becker,, & Diamond, R. (2003). A new patient focused index for measuring quality of life in person with severe and persistent mental illness. Qual. Life Re, 2, 239–251.
14. Gould,, & Udry, E. (2004). Psychologicall skills for enhancing performance: Arousal regulation strategies. Medicine and Science in Sport and Exercise, 26, 478–485.
15. Gould, D., & Krane, V. (1992). The arousal–athletic performance relationship: Current status and future directions. In T. S. Horn (Ed.).Advances in sport psychology. (pp. 119–142). Champaign, IL: Human Kinetics Publishers.
16. Kahn,L., &Wolfe, D.M. (2010). Organizational stress: Studies in role conflict and ambiguity. New York : John Wiley & Sons, Inc.
17. Hardy, L. (1990). A catastrophe model of performance in sport. In J. G. Jones & L. Hardy (Eds.). Stress and performance in sport,(pp. 81–106).
18. Scanlan,K., & Stein, G.L. (2005). An in-depth study of former elite figure skaters. Part 3. Sources of stress. Journal of Sport Exercise Psychology, 13(2), 103–120.
19. Willis,D., & Campbell, L.F. (1992). Exercise psychology. Champaign, Illinois : Human Kinetics.