СПІЛЬНЕ ДОЗВІЛЛЯ ЯК ДІЄВА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА УМОВА ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У ПОДРУЖНІХ ПАР

Анотація

Мета. Статтю присвячено теоретико-емпіричному аналізу психологічної сутності сімейного дозвілля та важливості діяльності сімейних клубів при центрах соціальних служб для молоді (ССМ), а також визначенню залежності рівня конфліктності подружжя, схильності до нервових зривів членів сім’ї від організації їхнього спільного дозвілля. Методи дослідження: теоретичні (теоретичний аналіз та узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження); емпіричні (спостереження, тестування, анкетування); математичні (статистична обробка даних, кореляційний аналіз за допомогою φ кутового перетворення Фішера. Результати. Визначено, що при незначній кількості годин, які родина виділяє для проведення спільного сімейного дозвілля простежується високий рівень конфліктних взаємодій у парі та підвищений  ризик до нервового зриву членів подружжя. Зафіксовано, що при відсутності організованого спільного дозвілля між членами сім’ї спостерігається емоційна віддаленість та висока автономність партнерів. Доведено, що залучення подружніх пар до проведення сімейного дозвілля в організованих закладах, спеціалізована система психологічних заходів сприяють зниженню частоти та інтенсивності подружніх конфліктів. За результатами повторної діагностики у більшості досліджуваних, особливо жінок, зафіксовано зниження проявів поведінкових патернів, притаманних для маніпулятивних впливів та нервових зривів, що засвідчило емоційну значущість та цінність для жінок спільного проведення часу поряд з партнером. Отримані результати дозволили констатувати, що тісна взаємодія з партнером слугує психологічним ресурсом як для кожного з подружжя, так і для сім’ї в цілому. Висновки. Встановлено, що культурно-розвивальна діяльність клубів при центрах ССМ, та реалізовані ними соціально-психологічні заходи сприяють процесу організації сімейного дозвілля для подружніх пар, слугують необхідною умовою налагодження міжособистісних взаємин між подружжям, підвищують рівень близькості та єдності між партнерами, а також знижують тривожність, агресивність та особистісне вигорання партнерів.

Література

1. Бочелюк, В.Й. (2013). Дозвіллєвознавство. Навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури.
2. Васьківська, С.В. (2014). Основи психологічного консультування. Навчальний посібник. Київ : Четверта хвиля.
3. Вірна, Ж.П. (2013). Адаптаційний профіль задоволеності життям особистості. Проблеми сучасної психології, 2, 20–25. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2013_2_5
4. Кісарчук, З.Г., & Єрмусевич, О.І. (2016). Психологічна допомога сім’ї. Навч. посіб. Київ : Главник.
5. Ложкін, Г.В., & Пов’якель, Н.І. (2014). Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика. Навчальний посібник. Київ: Професіонал.
6. Меленчук, Н.І. (2022). Сімейне консультування як вид психологічної допомоги. Актуальні проблеми психології особистості : теорія, досвіт, практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 28-29 квітня 2022 р.). (с. 159-166). О. П. Саннікова (Ред.). Режим доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/16067/1/
   Melenchuk%2c%20Natalya%20Ivanivna.pdf
7. Поліщук, В., Ільїна, Н., Поліщук, С., Савченко, Ю., Мисник, С., Рябко, Ю., & Шейко, Г. (2021). Психологія сім’ї. Підручник. В.М. Поліщук (Ред.). Суми : Університетська книга. Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38814/1/V_Polishchuk_Pidruchnik_
   pdf
8. Саюк, В.І. (2022). Організація дозвілля з сім’ями. Шоробура І.М. (Ред.). Партнерство в освіті та  соціальній  роботі: сучасні  виклики та  перспективи.  Матеріали  міжвузівської  науково-практичної  конференції (м. Хмельницький, 22 лютого 2022 р.). (с. 188). Хмельницький : ПП «А.В. Царук».
9. Федоренко, Р.П. (2013). Діагностика реакцій подружжя на сімейну кризу в практиці консультування. Київ : Знання.
10. Філімонов, С. (2013). Аналіз понять дозвілля в сучасній науковій літературі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки, 121 (2), 188–192.