Сутність та структура поліфонічного слуху майбутніх учителів музики

Анотація

У статті розкривається сутність поліфонічного слуху як важливої якості вчителя музичного мистецтва. Він розглядається як здатність сприймати специфічні риси поліфонічної музики; чути горизонтальну множинність музичної фактури; виокремлювати та співвідносити рух декількох мелодій, мелодичних ліній, що розгортаються одночасно; відтворювати під час музично-виконавських дій декілька сполучених між собою у одночасному розвитку звукових ліній. Відповідно структура  поліфонічного слуху майбутнього вчителя музики складається з чотирьох компонентів: інтонаційно-гармонічного; тембрально-динамічного; артикуляційно-відтворювального та логіко-драматургічного. Кожен з цих компонентів також має свої складові. Інтонаційна або мелодична складова розглядається як здатність сприймати мелодію і емоційно реагувати на неї. Гармонічна складова безпосередньо функціонує з внутрішнім слухом і характеризується умінням розрізняти декілька одночасно взятих звуків, відчуваючи красу їх співзвуччя. Тембрально-динамічний компонент поліфонічного слуху передбачає розпізнавання тембру і динаміки кожного голосу, що суттєво впливає на визначення образного характеру твору. Артикуляційно-відтворювальний компонент поліфонічного слуху розкриває   спосіб виконання голосом або на музичному інструменті  послідовного ряду звуків, удосконалення технічних можливостей студентів у процесі фортепіанної підготовки, адже без них техніка виконавця не буде слугувати розкриттю музичних образів.  Логіко-драматургічний компонент поліфонічного слуху спрямований на розвиток  почуття форми твору, уявлення цілісної музичної картини. Формування усіх компонентів поліфонічного слуху розвиває у студентів поліфонічне мислення, яке стає вагомим чинником створення достовірних інтерпретацій музичних творів.