Методи активізації художньо-емоційного сприйняття учнів на заняттях з фортепіано
Ключові слова:
емоційність; педагогічні методи; психологічна установка; учні-піаністи; фортепіанні заняттяАнотація
Дослідження присвячене проблемі активізації художньо-емоційного сприйняття учнів-піаністів мистецьких шкіл як основи глибокого пізнання образно-поетичного змісту музичних творів, рефлексії власних емоцій і почуттів, створення та реалізації творчої інтерпретації музики засобами фортепіанного виконавства. З’ясовано, що музичне сприйняття має яскраво виражений індивідуальний характер та відрізняється цілісністю й одномоментністю осягнення усіх компонентів звучання, єдністю емоційної реакції та аналітико-синтетичних процесів свідомості. У фортепіанному навчанні емоційно-художнє сприйняття виступає як чинник перевтілення виконавських рухів піаніста в особливу якість звучання інструменту, організації і спрямованості свідомості та рухового апарату у напрямку створення цілісної художньо-виконавської концепції з використанням усіх можливостей фортепіанної фактури. Відтворення компонентів фортепіанної фактури під активним контролем загостреного сприйняття наповнює кожний виконавський рух і дотик емоційним, поетичним змістом, дозволяє піаністу відчувати процес розгортання і вибудови художньої образності твору. У цьому контексті розкривається значення формування установки на сприйняття музичних творів як готовності до дієвої форми реагування особистості на музичні звучання та орієнтації почуттєво-інтелектуальної сфери на певні очікування, інтуїтивно-емоційні прогнозування результату художньої комунікації. У роботі з учнями-піаністами для активізації художньо-емоційного сприйняття застосовано метод цілісного охоплення поетичного образу твору, метод тлумачення програмного змісту, метод художнього співставлення.
Посилання
Aliev Yu. B. Nastolnaya kniga shkolnogo uchitelya-muzykanta [The resource-book of the school teacher of music]. Moscow, 2000. 336 p. (in Russian)
Grigorovskaya L. V. Razvitie obraznogo myshleniya mladshih podrostkov sredstvami muzyki : dis. … kand. ped. nauk : 13.00.01 «Teoriya i istoriya pedagogiki» [The development of figurative thinking of younger teens by means of music : Thesis Ph.D. (Pedagogical Sci.)]. Kyiv, 1990. 237 p. (in Russian)
Dorfman L. Ya. Emocii v iskusstve: teoreticheskie podhody i empiricheskie issledovaniya [The emotions in art: theoretical approaches and empirical research]. Moscow, 1997. 424 p. (in Russian)
Kagan M. S. Muzyka v mire iskusstv [Music in the world of arts]. St.-Petersburg, 1996. 232 p. (in Russian)
Kirnarskaya D. K. Psihologiya muzykalnoj deyatelnosti : teoriya i praktika : ucheb. posobie dlya stud. muz. fak. vyssh. ped. ucheb. zavedenij [The psychology of musical activity: Theory and practice]. Eds.: D. K. Kirnarskaya, N. I. Kiyashenko, K. V. Tarasova. Moscow, 2003. 368 p. (in Russian)
Krivcun O. A. Psihologiya iskusstva [Psychology of Art]. Moscow, 2000. 224 p. (in Russian)
Leshinskaya I. Razvitie vospriyatiya muzyki pri obuchenii igre na fortepiano [The development of the perception of music during the music lessons]. Voprosy metodiki nachalnogo muzykalnogo obrazovaniya : sb. st.; Ed. by V. Natanson & V. Rudenko. Moscow, 1981, pp. 32-40. (in Russian)
Padalka G. M. Pedagogika mistectva (teoriya i metodika vikladannya misteckih disciplin) [The Pedagogy of art (theory and methodology of teaching artistic disciplines)]. Kyiv, 2008. 274 p. (in Ukrainian)
Prihodko V. I. Muzykalnaya faktura i ispolnitelstvo [Musical texture and performance]. Harkiv, 1997. 208 p. (in Russian)
Stepanov N. I. Muzykalnoe ispolnitelstvo. Optimizaciya ispolnitelskih dejstvij v muzykalnom tvorchestve : monografiya [Musical performance. Optimization of performances in musical creativity]. Moscow: MPGU, 2006. 233 p. (in Russian)
Cypin G. M. Psihologiya muzykalnoj deyatelnosti [The psychology of musical activity]. Moscow, 1994. 372 p. (in Russian)
