ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей гендерної ідентичності сучасних студентів-психологів. Необхідність дослідження особливостей гендерної ідентичності студентів-психологів пов’язана з існуючими у суспільстві суперечностями серед комплексу гендерних норм, стереотипів та правил поведінки. Адже майбутній психолог, зокрема, психолог-практик у своїй професійній діяльності має бути вільний від обмежень у визначенні проблем статі та гендеру. Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей гендерної ідентичності у студентів-психологів. Завдання дослідження включали підбір та проведення методик на визначення фемінної, маскулінної, андрогінної чи недиференційованої гендерної ідентичності особистості студентів-психологів; виявлення рівнів (високий, середній, низький) гендерної ідентичності особистості як міри засвоєння соціально-прийнятних для чоловіків/жінок норм поведінки, які представлені у вигляді набору особистісних якостей. Вказано на недостатність вивчення проблеми особливостей гендерної ідентичності у студентів-психологів в умовах сучасності. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість юнаків та дівчат під впливом трансформаційних процесів у  суспільстві воліють позбавитися від стереотипних поглядів на роль та функції чоловіків та жінок. Було визначено ступінь прояву індивідом рис та поведінкових особливостей, які традиційно пов’язані з чоловічими та/або жіночими полюсами статеворольової ідентифікації. Загалом, у результаті проведеного дослідження було виявлено, що поєднання маскулінних та фемінних рис, їх сукупність в цілісній системі гендерної ідентичності є більш гармонійним стандартом, який дозволяє особистості бути більш пристосованою до життя та суспільства, аніж ригідна типізація статевих ролей.

Література

1. Бендас, Т.В. (2000). Гендерная психология лидерства. (Монографія). Оренбург.
2. Говорун, Т.В. & Кікінежді, О.М. (2016).Ґендерний дискурс в психологічній науці та педагогічній практиці. Психологічний часопис, (1),  41-55.
3. Літвінова, О.В. (2010). Ґендерна психологія: навч. посіб. Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля.
4. Донець, А.А. (2014). Особливості формування гендерної ідентичності особистості у підлітковому віці. Молодий вчений. 7(2), 162-164. Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/7.1/7.pdf
5. Змановская, Е.В., & Карташова, Т.Е. (2011). Структура и содержание брачно-семейных установок современной молодежи. Вестник Томского государственного педагогического университета,Томск, 12(114), 222-226. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/
   struktura-i-soderzhanie-brachno-semeynyh-ustanovok-sovremenoy-molodezhi
6. Ижванова,Е.М. (2008). Проблемы подростковой гендерной идентичности. Психотерапия, Москва, (9), 22-25.
7. Ильин, Е.П. (2008). Дифференциальная психология профессиональной деятельности. Санкт-Петербург : Питер, 432.
8. Клецина, И.С. (2003). От психологии пола – к гендерным исследованиям в психологии. Вопросы психологии, (1), 61-78.
9. Лопухова,О.Г. (2013). Опросник «Маскулинность, феминность и гендерный тип личности» (российский аналог «Bem sex role inventory»). Вопросы психологии, (1), 147-154.
10. Лопухова, О.Г. (2001). Психологический пол личности: адаптация диагностической методики. Прикладная психология, 3, 57-67.
11. Розов, Е.И. (1998). Настольная книга практического психолога. Владос.
12. Скутнева, С.В. (2009). Правовая социализация в семейной сфере: гендерные аспекты. Социально-гуманитарные знания, 2, 167-174.
13. Ставицький, Г.А. (2016). Аналіз ідентичності студентів педагогічного вузу. Frankfurt am Main, 270, 136-141.
14. Шелехов, И.Л., Уразаев, А.М., Берестнева, О.Г., & Языков, К.Г. (2009). Современная женщина: личность, гендер, психология репродуктивного здоровья. Томск : Изд-во Том. гос. пед. ун-та,
15. Эриксон, Э. (1996). Идентичность: юность и кризис. Москва : Прогресс.
16. Bem, S. (1979). Theory and measurement of androgyny: A reply to Pedhazur-Tetenbaum and Locksley-Colten critiques. Journal of Personality and Social Psychology, 37,1047–1054.
17. Burn, M. (1996). The Social Psychology of Gender. New York: McGraw-Hill Education.
18. Deaux, K. (1993). ReconstructingSocial Identity. Personality and Social Psychology Bulletin, New York, 19(1), 4-12. https://doi.org/10.1177/0146167293191001
19. D'Mello, M. (2006). Gendered selves and identities of information technology professionals in global software organizations in India. Information Technology for Development. New York.12 (2), 131-158. https://doi.org/10.1002/itdj.20031
20. Huddy, (2002). Context and meaning in social identity theory: A response to Oakes. Political Psychology, New York : Guilford, 23, 825-838. Режим доступу: https://cpb-us-e1.wpmucdn.com/you.stonybrook.edu/dist/f/1052/files/2018/03/Huddy-2002-Context-and-Meaning-in-Social-Identity-Theory-2h8ofay.pdf
21. Eagly,H., Karau, S.J., & Makhijani, M.G. (1995). Gender and effectiveness of lea‑ ders: a meta‑analysis. // Psychol Bull. № 117(1).