ОСНОВНІ ТЕОРІЇ АГРЕСІЇ ТА ФРУСТРАЦІЇ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ І ПОДОЛАННЯ

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні підходи до вивчення складних і багатогранних явищ – агресії та фрустрації. Узагальнено основні теоретичні підходи до вивчення психологічного змісту цих понять. Висвітлено особливості формування і вияву цих явищ. Проведено порівняльний аналіз структурних компонентів агресії та фрустації. Особлива увага приділяється дослідженню механізмів виникнення та взаємозв'язку цих явищ в контексті різних психологічних шкіл, зокрема, таких як психоаналіз (З. Фройд), біхевіоризм (Л. Берковіц) та когнітивна психологія (А. Бандура, А. Басс). Розглянуто ключові теорії агресії та фрустрації, що існують у сучасній психологічній науці. Досліджуються окремо виділені різноманітні підходи до інтерпретації феномену фрустрації. Аналізуються основні положення теорії інстинкту агресії, фрустрації-агресії, соціального научіння, когнітивної теорії агресії та ін. Особливу увагу приділено вивченню феномену фрустрації в контексті теорії блокування цілі Дж. Долларда, теорії очікувань Джона Б. Роттера та теорії неврівноваженості Е. Еріксона. Актуалізовано увагу на нейробіологічному підході, що полягає у виділенні мозкових структур, відповідальних за виникнення реактивної та проактивної агресії. Підкреслюється важливість інтерпретації подій та індивідуальних відмінностей, а також необхідність врахування соціокультурного контексту при аналізі агресії. Висновки статті доводять складність і багатогранність феноменів агресії та фрустрації, а також важливість подальших досліджень для розробки ефективних стратегій профілактики та корекції деструктивної поведінки. Наголошується на необхідності методологічного плюралізму та інтеграції знань з різних галузей, таких як психологія, соціологія та нейробіологія, для глибшого розуміння причин та механізмів агресії, а також методів її подолання, що сприятиме створенню безпечнішого та гармонійнішого суспільства.

1. Бандура, А., Росс, Д., & Росс, С. (1961). Передача агресії через імітацію агресивних моделей. Журнал аномальної та соціальної психології, 63(3), 575-582.
2. Вовк, М. (2022). Переживання фрустраційних ситуацій в юнацькому віці та їх трансформація в життєвий досвід. Проблеми гуманітарних наук. Психологія, 49, 35-50. https://doi.org/10.24919/2312-8437.49.256116
3. Іщенко, Д.I. (2020). Агресивнiсть сучасної молодi: причини, шляхи профiлактики. Актуальні проблеми психології в закладах освіти, 10, 55-62. https://doi.org/10.31812/psychology.v0i3905
4. Магомедшаріпова, О.Д. (2020). Агресія та вимір агресивності за методикою БасаДарки. Світова наука, 3(36), 322-325.
5. Руденко, Л.М. (2012). Детермінанти виникнення агресивної поведінки. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна, 19(1), 231-242. Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_sp_2012_19%281%29__27
6. Atkinson, T., & Anthony, B. (1970). On the measurement of inequality. Journal of Economic Theory, Elsevier, 2(3), 244-263
7. Bandura, A., & Walters, R.H. (1959). Adolescent aggression: A study of the influence of child-training and family interrelationships. New York : Ronald Press.
8. Baron, R., & Richardson, D.R. (1994). Human aggression: Perspectives in Social Psychology. New York: Plenum Press.
9. Berkowitz, L. (1989). Frustration-aggression hypothesis: Examination and reformulation. Psychological Bulletin, 106(1), 59-73.
10. Blair, R.J. (2022) The motivation of aggression: A cognitive neuroscience approach and neurochemical speculations. Motivation Science, 8(2), 106-120.
11. Buss, A. (1952) Some determinants of rigidity in discrimination-reversal leaning. Exp. Psychology, 44, 222-227.
12. Cook, P.J., & Ludwig, J. (2000). Gun Violence: The Real Costs. Oxford : Oxford University Press.
13. Dollard, J.L., &G. Miller (1939) Frustration and Aggression. New Haven.
14. Dollard, J., Doob, L.W., Miller, N.E., Mowrer, O.H., & Sears, R.R. (1939). Frustration and aggression. New Haven, CT : Yale University Press. http://dx.doi.org/10.1037/10022-000
15. Dugré, J.R., & Potvin, S. (2023) Neural bases of frustration-aggression theory: A multi-domain meta-analysis of functional neuroimaging studies. Journal of Affective Disorders, 331, 64-76. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.03.005
16. Erikson, E.H. (1993). Childhood and society. New York : W.W. Norton.
17. Freud, Z. (1991). Beyond the principle of pleasure. In « I and It» (pp. 193-350).
18. Kirkpatrick, L.A., Waugh, C.E., Valencia, A., & Webster, G.D. (2002). The functional domain specificity of self-steem and the differential prediction of aggression. Journal of Personality and Social Psychology, 82(48), 756-767. https://doi.org/10.1037/0022-3514.82.5.756
19. Lebon, H. (1982) The Crowd: A Study of the Popular Mind. (2nd edition). Atlanta, GA : Cherokee Publishing Company.
20. Rotter, J.B. (1966). Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement. Psychological Monographs, 80, 1-28.
21. Runciman, W.G. (1983). A Treatise on Social Theory. Volume I: Methodology of. Social Theory. Cambridge : Cambridge University Press.
22. Seligman, M.E.P., & Maier, S.F. (1967). Failure to escape traumatic shock. Journal of Experimental Psychology, 74(1), 1-9.
23. Shibutani, T. (1961). Society and personality: An interactionist interpretation. Englewood Cliffs, New Jersey : Prentice-Hall.
24. Zillman, D. (1970). Aggression as a function of residual excitation. Journal of Personality and Social Psychology, 15(1), 22-32.