ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ ДЛЯ ДІТЕЙ З НЕЙРОПСИХІЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ: ДІАГНОСТИКА ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Анотація

Війна є порушенням основних прав дитини, яке може мати тривалий негативний вплив на їхнє фізичне та психічне здоров’я, а також на їх загальний розвиток. Психологічні наслідки війни для дітей з нейропсихічними порушеннями включають негайні стресові реакції, підвищений ризик розвитку специфічних психічних розладів та тривалі труднощі в адаптації. Примусове розлучення з батьками значно поглиблює психологічні травми таких дітей. Важливо забезпечити комплексну та багаторівневу систему допомоги при роботі з травмами, орієнтовану на зміцнення стійкості та відновлення відчуття безпеки. Метою дослідження є аналіз психологічних наслідків війни для дітей з нейропсихічними порушеннями та розробка ефективних підходів діагностики й реабілітації. Методики дослідження включають аналіз літератури, клінічне обстеження з використанням психодіагностичних методик, анкетування дітей та їхніх батьків, а також розробку та апробацію реабілітаційних програм з подальшим порівняльним аналізом результатів. Досліджено та оцінено особливості вияву ПТСР, депресії, тривоги та стресу у дітей до проведення КПТ та після. Результати оцінки показали позитивну динаміку, зокрема, збільшилася кількість дітей без симптомів ПТСР депресії, тривоги та стресу. Зафіксовано зниження кількості дітей із середнім рівнем симптомів, особливо в депресії та тривоги. Показники високого рівня залишилися на стабільно низькому рівні, що свідчить про ефективність проведеної терапії. Отримані результати підтверджують важливість продовження медико-психологічної допомоги, яка допомагає знижувати вираженість симптомів і сприяє покращенню загального психічного стану дітей. Важливо розробляти та впроваджувати ефективні та доступні моделі багатосекторного співробітництва та терапії, які в першу чергу залежать від сімейних лікарів і лікарів первинної медичної допомоги в зонах конфлікту. У цій статті ми надаємо короткий огляд діагностики та реабілітації вразливих груп дітей.

Література

1. Герасименко, Є.В. (2016). Діагностика і психотерапія психогенних порушень у дітей з родин вимушених переселенців. Медична психологія, 11(2), 79–82.
2. Зливков, В.Л., & Лукомська, С.О. (2022). Діти війни: теоретико-методичні і практичні аспекти психологічної допомоги. (Монографія). Київ-Ніжин : ПП Лисенко М.М.
3. Коваль, І.А. (2023). Поведінкові розлади у дітей і піддітків-біженців. С.Д. Максименка & В.В. Турбан (Ред.). Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Життєві виклики сучасного суспільства: реалії та перспективи» (м. Київ, 09-10 листопада 2023 р.), (с. 23–25). Київ : Інститут психологіїімені Г. С. Костюка НАПН України.
4. Кононенко, О.І. (2022). Психологічні особливості адаптації дітей в умовах війни та еміграції. Психологія та соціальна робота, 1(2), 55–56 Режим доступу: https://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/iipo/kafedry-ta-inshi-strukturni-pidrozdily/kafedra-sotsialnoi-roboty/spivrobitnyky/5917-kononenko-oksana-ivanivna
5. Нестайко, І. (2023). Соціальна адаптація дітей-біженців у результаті війни в польському суспільстві. Збірник тез ІІІ Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки» (м. Тернопіль, 20-21 квітня 2023 р.), (с. 19–21). Тернопіль : ФОП Паляниця В.А. Режим доступу : https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/41133/2/MCTD_2023_Nestaiko_I-Social_adaptation_of_refugee_19-21.pdf.
6. Мушкевич, М.І., Федоренко, Р.П., & Мельник, А.П. (2016). Психологічна допомога учасникам АТО та їх сім’ям (2-ге вид., змін. та допов.) Луцьк : Вежа-Друк.
7. Самойлова, О.В. (2018) Клінічні особливості розладів адаптації в умовах військового конфлікту на Сході України. Український вісник психоневрології, 26(2), 95–98. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2018_26_2_22.
8. Alexander, J., Boothby, N., & Wessells, M. (2010). Education and protection of children and youth affected by armed conflict: an essential link. Protecting education from attack: a state of the art review, 55–67.
9. Haer, R. (2019). Children and armed conflict: looking at the future and learning from the past. Third World Q, 40(1), 74–91.
10. Kadir, A., Shenoda, S., & Goldhagen, (2019). Effects of armed conflict on child health and development: a systematic review. PLoS ONE, 14(1). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210071
11. Macksoud, M.S., & Aber, J.L. (1996). The war experiences and psychosocial development of children in Lebanon. Child Dev, 67(1),70–88.
12. Nygren, M., Carstensen, J., Koch, F., Ludvigsson, J., & Frostell, A. (2015). Experience of a serious life event increases the risk for childhood type 1 diabetes: the ABIS population-based prospective cohort study. Diabetologia, 58(6), 1188–1197
13. Ramcharan, B.G. (2002). Impact of armed conflict on children resolution 1314 (2000). In: The security council and the protection of human rights (pp. 278–282). Brill Nijhoff
14. UNICEF (2019). The United Nations convention on the rights of the child–the children’s version.  Режим доступу: https://resourcecentre.savethechildren.net/document/united-nations-convention-rights-child-childrens-version/.
15. United Nations Children's Fund: UNICEF. (2023) Children and conflict in a changing world: Machel study 10-year review.New York : UNICEF.
16. World Health Organization (2018). Report on the health of refugees and migrants in the WHO European Region: No public health without refugees and migrant health. Режим доступу : https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/311347/9789289053846-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y
17. Yule W, Dyregrov A, Raundalen M, Smith P. (2013) Children and war: the work of the Children and War Foundation. Eur J Psychotraumatol, 4, 18–24.