ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ДИСТРЕСІ ОСІБ, ЯКІ ЗІТКНУЛИСЬ З ОНКОЛОГІЧНИМ ДІАГНОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.23(68).02Ключові слова:
гендерні відмінності, тривожність, рак, особистісні особливості онкопацієнтів, стратегії подолання, психоонкологія, методи психосоціальної корекції.Анотація
Мета. У статті відображено результати теоретичного огляду вітчизняних та іноземних наукових видань щодо питання гендерних відмінностей у сприйнятті особистістю власного онкодіагнозу. Проведене детальне науково-теоретичне обґрунтування гендерних відмінностей у психологічному дистресі осіб, які зіткнулись з онкологічним діагнозом, буде корисним для розробки відповідних програм психологічного втручання заради зниження дистресу онкопацієнтів. Методи дослідження передбачали всебічний аналіз відомостей щодо гендерних відмінностей у психологічному дистресі осіб, які зіткнулись з онкологічним діагнозом. Для цього використано систематичний огляд та узагальнення даних, представлених низкою українських та зарубіжних досліджень стосовно психологічного стану онкопацієнтів. Результати продемонстрували, що пацієнти, які зіткнулись з онкологічним діагнозом, виявляють значний рівень психологічного дистресу як під час діагностики та лікування, так і на етапі ремісії онкозахворювання. Нами було виявлено певний зв’язок між клінічними та демографічними характеристиками пацієнтів: існує кореляція між молодшим віком пацієнтів і вищим рівнем психологічного дистресу при діагностиці раку; рівень дистресу коливається у різних груп пацієнтів, зокрема у тих, в кого виявлено останню стадію, він зазвичай вищий. Гендерні відмінності в реакції на рак, свідчать про те, що реакція чоловіків та жінок може варіюватися, зокрема в плані рівня психологічного дистресу та емоційних відповідей на онкологічні захворювання. Висновки. На основі отриманих результатів встановлено, що психологічний дистрес у пацієнтів з онкологічними діагнозами є відомою психологічною проблемою. Гендерні, так само як демографічні та клінічні, характеристики виявилися важливими у визначенні рівня дистресу: молоді жінки, а також ті, хто стикається з більш серйозними стадіями онкологічних захворювань або має декілька діагнозів, зазвичай схильні до більшої емоційної реакції. Отримані результати дослідження свідчать про необхідність врахування гендерних та індивідуальних особливостей пацієнтів при розробці підтримки в психоонкологічній практиці.
Література
- Будкіна, О.В., & Волинець, Н.В. (2017). Особливості психоемоційних станів онкологічних хворих.Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету Україна, 14, 184–188.
- Кирилова, О.О., Кирилова, Є.І., & Вострокнутов, І.Л. (2020). Особливості соматопсихічних проявів в онкології на різних етапах протипухлинного лікування (оглядова стаття).Актуальні проблеми сучасної медицини, 6, 84–92.
- Кривоніс, Т.Г., & Жулкевич, І.В. (2020). Гендерні особливості прояву клініко-психологічних феноменів у онкологічних пацієнтів. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 1, 115–119.
- Мухаровська, І.Р. (2016). Особливості психологічного реагування на захворювання у онкологічних хворих.ScienceRise: Medical Science, 11(7), 16–20.
- Піонтковська, О.В. (2013). Гендерні аспекти психоемоційного стану батьків онкохворих дітей. Медична психологія, 8(2),12–18.
- Родіна, Н.В. (2012). Копінг-поведінка пацієнтів з раком молочної залози. Структура та детермінанти. Наука і освіта, 3, 86–91.
- Ayubi,, Bashirian, S., & Khazaei, S. (2021). Depression and anxiety among patients with cancer during COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. J Gastrointest Canc, 52, 499–507. https://doi.org/10.1007/s12029-021-00643-9
- Brain,, Williams, B., Iredale, R., France, L., & Gray, J. (2006). Psychological distress in men with breast cancer. J Clin Oncology, 24(1), 95–101. https://doi.org/10.1200/JCO.2006.10.064
- Buccafusca, G., Proserpio, I., Tralongo, A.C., Giuliano, S.R., & Tralongo, P. (2019). Early colorectal cancer: diagnosis, treatment and survivorship care. Critical reviews in oncology/hematology, 136, 20–30.
- Carroll, B.T., Kathol, R.G., Noyes, Jr R., Wald, T.G., & Clamon, G.H. (1993). Screening for depression and anxiety in cancer patients using the Hospital Anxiety and Depression Scale. General hospital psychiatry, 15(2), 69–74.
- Faller, H., Weis, J., Koch, U., Brähler, E., Härter, M., Keller, M., ... & Mehnert, A. (2016). Perceived need for psychosocial support depending on emotional distress and mental comorbidity in men and women with cancer. Journal of psychosomatic research, 81, 24–30.
- Ford, S., Lewis, S., & Fallowfield, L. (1995). Psychological morbidity in newly referred patients with cancer. Journal of Psychosomatic Research, 39(2), 193–202.
- Gallagher, J., Parle, M., & Cairns, D. (2002). Appraisal and psychological distress six months after diagnosis of breast cancer. British journal of health psychology, 7(3), 365–376.
- Goldzweig, G., Hubert, A., Walach, N., Brenner, B., Perry, S., Andritsch, E., & Baider, L. (2009). Gender and psychological distress among middle-and older-aged colorectal cancer patients and their spouses: an unexpected outcome. Critical reviews in oncology/hematology, 70(1), 71–82.
- Hamilton, J., & Kroska, E.B. (2018). Distress predicts utilization of psychosocial health services in oncology patients. Psychooncology, 28, 61–67. DOI: 10.1002/ pon.4910
- Hampton, M.R., & Frombach, I. (2000). Women's experience of traumatic stress in cancer treatment. Health Care for Women International, 21(1), 67–76.
- Han, C.J., Yang, G.S., & Syrjala, K. (2020). Symptom experiences in colorectal cancer survivors after cancer treatments: A systematic review and meta-analysis. Cancer nursing, 43(3), E132.
- Kim, G.M., Kim, S.J., Song, S.K., Kim, H.R., Kang, B.D., Noh, S.H., et al. Prevalence and prognostic implications of psychological distress in patients with gastric cancer. BMC Cancer, 17(283). Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1186/s12885-017-3260-2
- Koyama, A., Matsuoka, H., Ohtake, Y., et al. (2016). Gender differences in cancer-related distress in Japan: a retrospective observation study. BioPsychoSocial Med, 10. Retrieved from https://bpsmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13030-016-0062-8
- Lim, C.Y.S., Laidsaar‐Powell, R.C., Young, J.M., Kao, S.C.H., Zhang, Y., & Butow, P. (2021). Colorectal cancer survivorship: A systematic review and thematic synthesis of qualitative research. European Journal of Cancer Care, 30(4), e13421.
- Maguire, R., Kotronoulas, G., Simpson, & M., Paterson, C.A. (2015). systematic review of the supportive care needs of women living with and beyond cervical cancer. Gynecologic oncology, 136(3), 478–490.
- Mehnert, A., Hartung, T.J., Friedrich, M., Vehling, S., Brahler, E., Harter, M., et al. (2018). One in two cancer patients is significantly distressed: prevalence and indicators of distress. Psychooncology, 27, 75–82. https://doi.org/10.1002/pon.4464
- Mols, F., Schoormans, D., de Hingh, I., Oerlemans, S., & Husson, O. (2018). Symptoms of anxiety and depression among colorectal cancer survivors from the population‐based, longitudinal PROFILES Registry: Prevalence, predictors, and impact on quality of life. Cancer, 124(12), 2621–2628.
- Mosher, C., & Danoff-Burg, S.A. (2005). Review of Age Differences in Psychological Adjustment to Breast Cancer. Journal of Psychosocial Oncology, 23, 101–114.
- SEER Cancer Statistics Review 1975 – 2005. (2008). National Cancer Institute. Bethesda, MD.
- NCCN. (2020). Дистрес під час лікування раку. Retrieved from https://www.nccn.org/patients/guidelines/content/PDF/Distress-uk-patient.pdf
- Obispo-Portero, B., Cruz-Castellanos, P., Jiménez-Fonseca, P., et al. (2020). Anxiety and depression in patients with advanced cancer during the COVID-19 pandemic. Support Care Cancer, 30, 3363–3370. https://doi.org/10.1007/s00520-021-06789-3
- Peng, Y.N., Huang, M.L., & Kao, C. H. (2019). Prevalence of depression and anxiety in colorectal cancer patients: a literature review. International journal of environmental research and public health, 16(3), 411.
- Pitman, A., Suleman, S., Hyde, N., & Hodgkiss, A. (2018). Depression and anxiety in patients with cancer. BMJ, 361, https://doi.org/10.1136/bmj.k1415
- Reese J. B., Handorf E., Haythornthwaite J. A. Sexual quality of life, body image distress, and psychosocial outcomes in colorectal cancer: a longitudinal study. Supportive Care in Cancer, 2018, 26, 3431-3440.
- Schnittker, J. (2005). Chronic Illness and Depressive Symptoms in Late Life. Social Science and Medicine, 60,13–23.
- Tamura, S., Suzuki, K., Ito,, & Fukawa, A. (2021). Factor related to the resilience and mental health of adult cancer patients: a systematic review. Support Care Cancer, 29, 3471–3486. https://doi.org/10.1007/s00520-020-05943-7.
- Taniguchi, K., Akechi, T., Suzuki, S., Mihara, M., & Uchitomi, Y. (2003). Lack of marital support and poor psychological responses in male cancer patients. Supportive Care in Cancer, 11, 604–610.
- TNM Classification of Malignant Tumours. (2009). (7th edition). L. Sobin, M. Gospodarowicz, Ch. Wittekind (Eds.). West Sussex : Wiley Blackwell, A John Wiley & Sons.
- Vyas, A., Babcock, Z., & Kogut, S. (2017). Impact of depression treatment on health-related quality of life among adults with cancer and depression: a population-level analysis. J Cancer Surviv, 11(5), 624–633.