ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ ВИЯВУ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТІСТЮ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Анотація

Мета. Статтю присвячено теоретичному аналізу впливу пандемії на вияв агресивної поведінки та емпіричному дослідженню її гендерних відмінностей в особистостей юнацького віку. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (тестування з метою вивчення схильності до агресивної поведінки та виявлення домінуючих стратегій захисту й подолання в стресових ситуаціях). Результати. Визначено гендерні відмінності вияву агресивної поведінки в юнацькому віці. Констатовано, що загалом від 25% до 29% юнаків та юнок готові демонструвати на високому рівні різні варіанти агресивної поведінки. Водночас юнаки частіше виявляють фізичну агресію та ворожість, а дівчата – гнівливість та ворожість. Частина молодих людей (25,02%) у мінливому світі періоду пандемії як стратегію психологічного захисту використовують слабку регуляцію емоцій (серед юнок відсоток більший на 7,47%, ніж у хлопців) та надмірне уникнення будь-яких тривог, конфронтації задля забезпечення внутрішньої рівноваги (тут, навпаки, на 6,95% більше юнаків, аніж дівчат). Висновки. Встановлено, що суттєвою ознакою агресивної поведінки особистості є досягнення власних цілей, серед яких і пом’якшення наслідків карантинних обмежень. Молодь, прагнучи подолати стрес, розгубленість, страх, частіше звертається за допомогою до примітивних захисних механізмів психіки, зокрема й агресії. Констатовано, що примусове обмеження пересування для юнацтва є причиною: внутрішньоособистісного конфлікту (молоді немає, де зняти психологічну напругу); розвитку відчуття обмеження повноважень і втрати контролю над своєю долею; зниження почуттів спорідненості з іншими, самоефективності та автономії тощо. Наслідком цього у юнаків і юнок є загострення, як депресивних станів, так і станів роздратування, гніву, агресії. Вчені доводять, що з початком пандемії молоді люди почали зауважувати в себе невластиве їм почуття агресії. Юнаки реагують здебільшого злістю та фізичною агресією, агресивно спілкуються он-лайн та спонукають до насильства через інтернет. Молоді дівчата свою тривогу частіше компенсують через аутоагресію; кіберагресія виявляється через написання ворожих коментарів. Високий рівень згуртованості та адаптивності сім’ї діє як стримувальний чинники агресії здебільшого лише щодо дівчат.

Література

1. Слюсаревський, М.М., Найдьонова, Л.А., & Вознесенська, О.Л. (2020). Досвід переживання пандемії Covid-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка. Матеріали онлайн-семінарів (23 квітня 2020 року) «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії Covid-19 і карантину» (15 травня 2020 року). Вознесенська, О.Л. (Ред.). Київ : ІСПП НАПН України. Режим доступу: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/Static/dosvid_onl-sem_23-04-20_and_15-05-20_ncov19.pdf
2. Найдьонова, Л.А. (2021). Цифрові ризики в умовах дистанційної освіти в часи пандемії. Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Актуальні проблеми психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість в умовах сучасних викликів» (8 квітня 2021р).  Вісник Національної академії педагогічних наук України. Вип. 3(1). 1–3. Режим доступу: https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-1-13-3
3. Фурманов, И.А., Медведская, Е.И., Пархомович, В.Б., Аксючиц, И.В., Аладьин,A., Даниленко, A.B., … Чжэньлань, В. (2014). Психологические проблемы агрессии в социальных отношениях (Монография). Брест : БрГУ.
4. ЮНІСЕФ: Негативний вплив COVID-19 на психічне здоров’я дітей та молоді – це лише вершина айсберга.. Unicef for every child. Ukraine (11 Жовтень, 2021). Режим доступу: https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/impact-covid-19-poor-mental-health-children-and-young-people-tip-iceberg
5. Ябченко, М. (2021). Парадокс маскулінності: вразливість чоловіків під час пандемії. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (9 квітня 2021). Україна. Режим доступу: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/articles/2021/
   masculinity-paradox-vulnerabilities-of-men-during-pandemic.html
6. Як живе молодь України під час COVID-19? Соціологічне дослідження. UNDP Ukraine. 2022. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (18 листопада 2020 р.) Режим доступу: https://www.ua.undp.org/content/dam/ukraine/docs/DG/covid%20impact/youth-COVID-19.pdf
7. Abreu, L., Koebach, A., Díaz, O., Carleial, S., Hoeffler, A., Stojetz, W. … Brück, (2021). Life with corona: increased gender differences in aggression and depression symptoms due to the COVID-19 Pandemic burden in Germany. Frontiers in Psychology (27 July, 2021). Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.689396
8. Buss, A.H. (1961). The psychology of aggression. New York: John Wiley & Sons Inc. Retrieved from https://doi.org/10.1037/11160-000
9. Deeker, W. (2022). The Covid generation: the effects of the pandemic on youth mental health. The EU Research & Innovation Magazine (20 January, 2022). Retrieved from https://ec.europa.eu/research-and-innovation/en/horizon-magazine/covid-generation-effects-pandemic-youth-mental-health
10. Killgore, D.S.W., Cloonan, S.A., Taylor, E.C., Anlap, І., & Dailey, N.S. (2021). Increasing aggression during the COVID-19 lockdowns. Journal of Affective Disorders Reports, 5, 100–163. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100163
11. Munsell, S.E., O’Malley, L., & Mackey, C. (2020). Coping with COVID. Educational Research: Theory and Practice, 31(3), 101–109. Retrieved from https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1274340.pdf
12. Reid, J.A., Chenneville, T., Gardy, S.M., & Baglivio, M.T. (2021). An exploratory study of COVID-19’s impact on psychological distress and antisocial behavior among justice-involved youth. Crime & Delinquency (11 November, 2021). Retrieved from https://doi.org/10.1177%2F00111287211054729
13. Ye, B., Zeng, Y., Im, H., Liu, M., Wang, X., & Yang, Q. (2021). The relationship between fear of COVID-19 and online aggressive behavior: a moderated mediation model. Frontiers in Psychology, 12, 589–615 . Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.589615