СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТА)
DOI:
https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.17(62).10Ключові слова:
професійне самовизначення, випускники сільських шкіл, вибір професії, прийняття рішення, планування професійного майбутнього.Анотація
Статтю присвячено обґрунтуванню критеріїв розвитку професійного самовизначення у старшокласників сільських шкіл та висвітленню його психологічних особливостей на основі результатів емпіричного дослідження. Професійне самовизначення випускників сільських шкіл визначено як «процес відрефлексування власних здібностей у відповідності з вимогами майбутньої професії, її вибір в залежності від ціннісного ставлення до неї та утвердження власного «Я» засобом реалізації у перспективі своїх професійних планів для підтримки як власного благополуччя, так і близьких людей». Критерії розвитку професійного самовизначення випускників загальноосвітніх шкіл: повнота уявлень про себе та про світ професій; ціннісне ставлення до вибору майбутнього фаху; проектування свого професійного майбутнього. Презентовано модель професійного самовизначення випускників як складноорганізовану систему пов’язаних між собою складових і їх конструктів: когнітивного, емоційно-ціннісного та орієнтовно-поведінкового. Результати дослідження когнітивного компонента засвідчили, що більшість сільських випускників продемонстрували нижчу (порівняно з респондентами міських шкіл) поінформованість про світ професій, орієнтування на традиційні професії; констатовано більший вплив батьків та інших значущих дорослих на вибір професії. Результати вивчення професійних ціннісних орієнтацій (емоційно-ціннісний компонент) показали, що як і сільські, так і міські старшокласники зорієнтовані на матеріальні цінності, працю і спілкування, проте у перших вибір професійного майбутнього визначається більшою мірою альтруїстичною мотивацією та сімейними цінностями. Отримані дані за орієнтовно-поведінковим компонентом засвідчили меншу рішучість у виборі професії, на відміну від міських школярів, а також менший прояв такого показника професійної готовності як планування. Проаналізовано кількісні та якісні показники розвитку досліджуваного утворення за означеними критеріями, а також здійснено кількісний розподіл старшокласників сільських шкіл за рівнями розвитку професійного самовизначення у цілому. На основі порівняльного аналізу визначено специфіку професійного самовизначення у сільських школярів випускних класів.
Література
- Вітковська, О.І. (2002). Психологічні умови професійного самовизначення випускників середніх шкіл у процесі профконсультації. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
- Волошина, В.В. (2011). Мотиваційна готовність майбутнього психолога до професійної діяльності. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. університет ім. Г.Сковороди»: збірник наукових праць, 21, 356–361.
- Головаха, Е.И. (1999). Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. Киев : Наукова Думка.
- Гріньова, О.М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf?sequence=1
- Омельчук, В.А., Калюжна, Є.М., & Омельчук В.В. (2018). Прийняття рішення особистістю: філософсько-психологічний і правовий аспект. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, 2(14), 89–96. org/10.26661/2310-4368-2018-2-14-14
- Помиткіна, Л.В. (2013). Особливості готовності студентів до прийняття стратегічного життєвого рішення з професійного самовизначення. Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. пр., 2, 215–225.
- Попіль, М.І. (2009). Психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Івано-Франківськ.
- Радчук, Г.К. (2012). Особистісне та професійне самовизначення як чинник професійного становлення особистості. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 5, 47–54.
- Становських, З.Л. (2005). Рефлексивні компоненти професійного самовизначення старшокласників. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
- Тарасюк, І.П. (2006). Теоретичний аналіз проблеми періодизації професійного самовизначення. Гуманіт. вісн. Держ. вищого навч. закл. «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди». Педагогіка. Психологія. Філологія. Філософія: наук.-теорет. зб., 10, 210–213.
- Федоренко, Л.П. (2020). Психологічні особливості професійного самовизначення випускників сільських шкіл. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
- Федоренко, Л.П. (2018). Ціннісний аспект професійного самовизначення старшокласників сільських шкіл. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2(14), 144–150.
- Чернобровкін, В.М. (2010). Психологія прийняття педагогічних рішень. (Монографія). Луганськ : ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка».
- Шевченко, Н.Ф. (2016). Навчально-професійна настанова в структурі професійної свідомості майбутіх фахівців. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 32, 558–571.
- Шевченко, Н.Ф., & Волобуєва, О.С. (2019). Особистісні та професійні аспекти ідентичності в ранньому юнацькому віці. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 1(15), 152–158. https://doi.org/10.26661/2310-4368-2019-1-15-23
- Shevchenko N., & Lisianska N. (2020). Experimental study of psychological conditions of development of high school students’ independence in planning of the professional prospects. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології» Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнката Інституту психології імені
Г.С. Костюка НАПН України, 50, 308–327. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.308-327 - Weinhardt, M. (2016). Der Einfluss von Werten auf die Berufswahl und die intergenerationale Transmission sozialer Ungleichheit. http://dx.doi.org/10.17169/refubium-7568