ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ У МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

Статтю присвячено аналізу особливостей ефективного професійного спілкування майбутнього фахівця соціальної сфери. Кваліфікація майбутніх соціальних працівників передбачає сформованість багатьох компетентностей, якими повинен володіти випускник факультету лінгвістики та соціальних комунікацій, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці. До таких компетентностей належать: здатності референта, консультанта й експерта, вміння ведення переговорів з різних питань клієнтів соціальної роботи, надання соціальної допомоги, відстоювання інтересів дитини. Конкурентоспроможність на ринку праці також багато в чому залежить від здатності фахівця адаптуватися до умов, які часто змінюються. Успіх переговорів залежить від ефективності комунікативної поведінки майбутнього фахівця із соціальної роботи. Здатності до здійснення якісного ділового спілкування у різних (зокрема і проблемних) ситуаціях професійної взаємодії, вміння вести переговори на різних рівнях із представниками державних і недержавних організацій, професійно переконувати клієнтів, співрозмовників, встановлювати емоційний контакт, уважно слухати є необхідними компонентами фахівця соціальної служби. Однак, недостатній рівень розвитку в майбутніх соціальних працівників комунікативних навичок ведення переговорів, які є важливим елементом у системі їхньої комунікативної компетентності, призводить до збільшення тривалості адаптації майбутнього фахівця в професійному середовищі і зниження успішності його діяльності. В результаті проведеного дослідження у багатьох досліджуваних виявлено досить високий показник агресії як домінуючої стратегії психологічного захисту; схильність до переважного застосування миролюбства як стратегії психологічного захисту, які, хоч і є позитивними стратегіями, проте їх застосування у деяких ситуаціях професійної діяльності може свідчити про недостатню здатність майбутніх соціальних працівників відстоювати власну позицію, про зайву поступливість їх у спілкуванні з клієнтами. Визначено досить велику кількість досліджуваних із низьким рівнем комунікативного контролю, що, вочевидь, знижує ефективність їх професійного спілкування через зайву прямолінійність і нав’язливість.

Література

1. Абрамович, Т.В. (2018). Розвиток професійної компетентності соціального педагога у системі післядипломної освіти. (Дис. канд. пед. наук). Рівне.
2. Анцупов, А.Я. (2002). Конфликтология (2-е изд.). Москва : ЮНИТИДИ-ДАНА.
3. Блінов, О.А. (2013). Психологічне забезпечення переговорного процесу. Київ : НАУ.
4. Бойко, В.В. (2001). Методика диагностики доминирующей стратегии психологической защиты в общении. Самара : Издательский Дом «БАХРАХ-М».
5. Карелин, А. (2007). Большая энциклопедия психологических тестов. Москва : Эксмо.
6. Киршбаум, Э.И., & Еремеева, А.И. (1990). Психические состояния. Владивосток :  Из-во Дальневосточного университета.
7. Наролина, В.И. (2008). Развивающий эффект процесса формирования межкультурной коммуникативной компетентности специалиста. Высшее образование сегодня, 5, 23-25.
8. Петренко, Т.В., & Санжаровець, В.М. (2018). Сучасні технології у підготовці фахівців соціальної сфери. Вісник Національного авіаційного університету, 13, 131-136.
   https://doi.org/%2010.18372/2411-264X.13.13408
9. Райгородский, Д.Я. (2001). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара : Издательский дом «БАХРАХ-М».
10. Спэнг, М., & Айзенхарт, М. (2009). Переговоры. Решение проблем в разном контексте. Харьков : Гуманитарный Центр.
11. Спинова, Е.А. (2007). Формирование умений ведения переговоров при языковой подготовке специалистов внешней торговли: английский язык, старший этап обучения экономического вуза. (Дисс. канд. пед. наук). Москва.
12. Фетискин,Н.П., Козлов, В.В., & Мануйлов, Г.М. (2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Института Психотерапии.
13. Хасан,Б.И., & Сергоманов П.А. (2008). Психология конфликта и переговоры
    (4-е изд.). Москва : Академия.
14. Шатило, Ю.П. (2016). Розвиток комунікативних навичок ведення переговорів у студентів-міжнародників. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
15. Шломенко, Е.Б. (2008). Формирование и развитие профессиональной направленности студентов – будущих экономистов в процессе обучения иностранному язику. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасна освіта творчо обдарованої молоді: ідеї, технології, перспективи» (м. Кривий Ріг, 16-18 квітня 2008 р.). (с. 144-149). Кривий Ріг : АПН України, Ін-т обдар. дитини АПН України, Криворіз. держ. пед. ун-т.
16. Якимчук, Ю.В. (2008). Психологічні особливості інтенсифікації розвитку комунікативних здібностей майбутніх фахівців міжнародних відносин (Автореф. дис. канд. психол. наук). Хмельницький.
17. Bar-On, A. (2002). Restoring power to social work practice. British Journal of Social Work, 32(8), 997-1014. https://doi.org/10.1093/bjsw/32.8.997
18. Bazerman, M.H., Curhan, J.R., Moore, D.A., & Valley, K.L. (2000). Negotiation. Annual Review of Psychology, 51, 279-314. https://doi.org/1146/annurev.psych.51.1.279
19. Brett, , & Thompson, L. (2016). Negotiation. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 136, 68-79. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2016.06.003
20. Bundy-Fazioli, K.(2004). Exploring the distribution of power in child welfare practice: Who holds the power to create change? A qualitative study, (Doctoral dissertation). Available from ProQuest Dissertations and Theses database. (UMI No. 3148025)
21. Bundy-Fazioli, K., Quijano, M.L., & Bubar, R. (2013). Graduate Students' Perceptions of Professional Power in Social Work Practice. Journal of Social Work Education, 49(1),
    108-121. https://doi.org/10.1080/10437797.2013.755092
22. Cellich, , & JainS. (2012). Practical Solutions to Global Business Negotiations.  New York : Business Expert Press.
23. Jonsson,Ch. (1990). Communication in International Bargaining. London: Pinter Publishers.
24. Kariaka, I. (2017). Value-semantic orientations as a factor of students-psychologists’ behavior forming. Наука і освіта, 11, 146-150. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-11-19
25. Koval,G., Sanzharovets, V., & Shatylo, Yu. (2020). Social Works in Certain Areas of Donetsk аnd Lugansk Regions. Atlantis Press. Advances in Economics, Business and Management Research, 129, 361-369. https://doi.org/10.2991/aebmr.k.200318.045
26. McGuire, (2004). Negotiation: An important life skill. The Pharmaceutical Journal (PJ), 273, 23-25. Retrieved from https://www.pharmaceutical-journal.com/careers-and-jobs/careers-and-jobs/career-feature/negotiation-an-important-life-skill/10997072.article
27. Pitcher, D. (2008). Social work and power [Review of the book Social work and power, by R. Smith]. British Journal of Social Work, 38, 1660-1662. https://doi.org/10.1093/bjsw/bcn158
28. Sharma,, Bottom, W.P., & Elfenbein, H.A. (2013). On the role of personality, cognitive ability, and emotional intelligence in predicting negotiation outcomes. Organizational Psychology Review, 3(4), 293-336.  https://doi.org/10.1177/2041386613505857
29. Stein, J.G. (1988). International Negatiation: A Multidisciplinary Perspective. Negotiation Journal, 4, 221-231. https://doi.org/10.1111/j.1571-9979.1988.tb00467.x
30. Thomson,  (1990). Negotiation behavior and outcomes: Empirical evidence and theoretical issues. Psychological Bulletin, 108(3), 515-532. https://doi.org/10.1037/0033-2909.108.3.515