ГОТОВНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗИМІВНИКІВ ДО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА АНТАРКТИЧНІЙ СТАНЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.10(55).06Ключові слова:
готовність до екстремальних умов життєдіяльності, життєдіяльність в умовах Антарктики, підготовка до екстремальної діяльності, вікові групи дорослостіАнотація
Статтю присвячено дослідженню готовності українських зимівників до життєдіяльності на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Обґрунтовано актуальність дослідження готовності зимівників працювати в суворих умовах Антарктики, оскільки Україна є країною, що має свою постійно діючу антарктичну станцію та проводить наукові спостереження впродовж 25-ти років. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, що займаються проблемою готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах. Уточнено поняття готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах; визначено вікові межі досліджуваних груп українських зимівників; презентовано методологічний інструментарій психологічного дослідження. Розглянуто теоретичні основи та практичні результати досліджень готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики на прикладі 9-ти експедицій до Антарктики. Виокремлено такі аспекти готовності особистості до діяльності в умовах Антарктики: психофізіологічний, особистісний, соціально-психологічний. Описано особливості психологічної підготовки українських зимівників в умовах, психологічно наближених до реальних. Використано комплекс методів психологічних досліджень особливостей готовності особистості трьох вікових категорій. Розкрито результати емпіричних досліджень щодо показників готовності у зимівників різних вікових груп за попередні зимівлі. Зіставлення результатів обстеження під час експедицій виявили наявність змін психологічних характеристик. Доведено, що найбільш підготовленою віковою групою щодо життєдіяльності в умовах Антарктики є представники середньої дорослості віком від 35-ти до 45-ти років. Представники цієї групи складають близько 40% учасників Українських антарктичних експедицій, що свідчить про достатній рівень психологічної стабільності команд зимівників. Такі результати дозволили визначити нові критерії психологічного прогнозування, а також підтвердили необхідність застосування психологічних досліджень у межах підготовки до антарктичної зимівлі.
Література
- Васильев, Я.В. (2009). Структура и функции целевого компонента направленности личности. (Дисс. д-ра. психол. наук). Николаев.
- Корольчук,М.С., & Крайнюк, В.М. (2006). Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. Київ : Ніка-Центр.
- Крутій,К.Л., & Зданевич, Л.В. (2017). Огляд емпіричних досліджень щодо стратифікації сучасного дошкільного дитинства. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine: сollective monograph (с. 56-71). Lublin : Baltija Publishing. Vol.
- Леонтьев,А.Н. (1975). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Политиздат.
- Мирошниченко,О.А. (2016). Роль темперамента зимовщика в процессе адаптации к условиям жизнедеятельности в Антарктике. Наука i освіта, 7, 126-132. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-7-21
- Мірошниченко,О.А., Гуцуляк, О.П., & Марченко, О.В. (2018). Впровадження діагностичних процедур і тренінгових програм у психологічну підготовку та реабілітацію зимівників. Український антарктичний журнал, 16, 178-187.
- Мірошниченко,О.А., Моісеєнко, Є.В., & Литвинов В.А. (2015). Основи психофізіологічних та психологічних умов діяльності. Житомир : Рута.
- Налчаджян,А.А. (2010). Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. Москва : Эксмо.
- Райгородский, Д.Я. (2008). Практическая диагностика. Методики и тесты: учеб. пособие. Самара : «БАХРАХ-М».
- РубинштейнС.Л. (1997). Человек и мир. Москва : Наука.
- Смирнов, Б.А., & Долгополова, Е.В. (2008). Психология деятельности в экстремальных ситуациях. Харьков : Гуманитарный Центр.
- Bakhmutova, L. (2019). Factors and models of interpersonal interaction of participants in long-term Ukrainian Antarctic Expeditions. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools. Ottawa, Ontario, Canada.36 No 6. 48-55.
- Mehta, , & Chugh, G. (2011). Achievement Motivation and Adjustment in Members of Indian Scientific Expedition to Antarctica. Psychological Studies, 56(4).
- Moiseyenko,E., Sukhorukov, V., Pyshnov, G., Mankovska, I., Rozova, K., Miroshnichenko, O. et al. (2016). Antarctica challenges the new horizons in predictive, preventive, personalized medicine: preliminary results and attractive hypothesis for multidisciplinary prospective studies in the Ukrainian «Akademik Vernadsky» station. EPMA Journal. 7. Issue 1. Articile 11.
- Sannikov, O. (2016). Information system operator: the structure and components of personal choice. Наука i освіта, 7, 133-143. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-7-22