ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.10(55).03Ключові слова:
ціннісно-смислова сфера, цінності, смисли, смисложиттєві орієнтації, військова сфера, військова діяльність, Операція об’єднаних сил (ООС)Анотація
У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.
Література
- Ананьев,Б.Г. (2016). Человек как предмет познания. (3-е изд.). Санкт-Петербург : Питер.
- Василюк,Ф.Е. (1984). Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Изд-во Моск. ун-та.
- Виговський,С.Є. (2012). Теоретико-методологічні підходи до вивчення смислової сфери особистості. Наука і освіта, 6, 240-243.
- Выготский,Л.С. (2005). Психология развития человека. Москва : Смысл.
- Журавльова,Л.П., & Матюшенко, Т.А. (2009). Вплив емпатії на розвиток ціннісно-смислової сфери старшокласників з різною професійною спрямованістю. Наука і освіта, 6, 197-201.
- Журавльова,Л.П., & Мужанова, Н.В. (2019). Динаміка ціннісно-смислової сфери учасників субкультур. Психологія:реальність і перспективи: зб. наук. праць, 12, 66-71.
- Леонтьев,Д.А. (2007). Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. (3-е изд.). Москва : Смысл.
- Леонтьев,Д.А. (2000). Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). (2-е изд.). Москва : Смысл.
- Рубинштейн,С.Л. (2012). Бытие и сознание. Санкт-Петербург : Питер.
- Ягупов,В.В. (2004). Військова психологія. Київ : Тандем.
- Atkinson,M. (2003). The Civilizing of Resistance: Straightedge Tattooing. Deviant Behavior, 24(3), 197-220.
- Dixon,N. (2012). On the Psychology of Military Incompetence. [Electronic resource]. Retrieved from http://combatreform.-org/militaryincompetence.html/
- Frankl, V. (2004). Man's Search for Meaning: The classic tribute to hope from the Holocaust. London. Sydney. Auckland. Johannesburg : Rider.
- Freud, (2013). Reflections on war and death. [Electronic resource]. Retrieved from http://www.sophiaproject.org/uploads/1/3/9/5/13955288/freud_
waranddeath/pdf - Hogg, (2003). «Social Identity: Sociological and Social Psychological Perspectives». Social Psychology Quarterly, 66(1), 97-100.
- Lawrence, (2017). Emotional and Psychological Trauma. [Electronic resource]. Retrieved from https://www.helpguide.org/articles/ptsd-trauma/copingwith-emotional-and-psychological-trauma.html
- Murray, (2002). Armed conflict as a public health problem. BMJ, 324, 346-349.
- Parks,, & Guay R. (2009). Personality, values, and motivation. Personality and Individual Differences, 47, 675-684.
- Parks-Leduc, (2014). Personality traits and personal values: a meta-analysis. Personality and Social Psychology Review, 1(3), 21-33. https://doi.org/10.1177/1088868314538548
- Thomas, P. (2006). The Unequal Burden of War: The Effect of Armed Conflict on the Gender Gap in Life Expectancy. International Organization, 60(3), 723-754.