ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ ДИСТРЕСІ ОСІБ, ЯКІ ЗІТКНУЛИСЬ З ОНКОЛОГІЧНИМ ДІАГНОЗОМ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.23(68).02

Ключові слова:

гендерні відмінності, тривожність, рак, особистісні особливості онкопацієнтів, стратегії подолання, психоонкологія, методи психосоціальної корекції.

Анотація

Мета. У статті відображено результати теоретичного огляду вітчизняних та іноземних наукових видань щодо питання гендерних відмінностей у сприйнятті особистістю власного онкодіагнозу. Проведене детальне науково-теоретичне обґрунтування гендерних відмінностей у психологічному дистресі осіб, які зіткнулись з онкологічним діагнозом, буде корисним для розробки відповідних програм психологічного втручання заради зниження дистресу онкопацієнтів. Методи дослідження передбачали всебічний аналіз відомостей щодо гендерних відмінностей у психологічному дистресі осіб, які зіткнулись з онкологічним діагнозом. Для цього використано систематичний огляд та узагальнення даних, представлених низкою українських та зарубіжних досліджень стосовно психологічного стану онкопацієнтів. Результати продемонстрували, що пацієнти, які зіткнулись з онкологічним діагнозом, виявляють значний рівень психологічного дистресу як під час діагностики та лікування, так і на етапі ремісії онкозахворювання. Нами було виявлено певний зв’язок між клінічними та демографічними характеристиками пацієнтів: існує кореляція між молодшим віком пацієнтів і вищим рівнем психологічного дистресу при діагностиці раку; рівень дистресу коливається у різних груп пацієнтів, зокрема у тих, в кого виявлено останню стадію, він зазвичай вищий. Гендерні відмінності в реакції на рак, свідчать про те, що реакція чоловіків та жінок може варіюватися, зокрема в плані рівня психологічного дистресу та емоційних відповідей на онкологічні захворювання. Висновки. На основі отриманих результатів встановлено, що психологічний дистрес у пацієнтів з онкологічними діагнозами є відомою психологічною проблемою. Гендерні, так само як демографічні та клінічні, характеристики виявилися важливими у визначенні рівня дистресу: молоді жінки, а також ті, хто стикається з більш серйозними стадіями онкологічних захворювань або має декілька діагнозів, зазвичай схильні до більшої емоційної реакції. Отримані результати дослідження свідчать про необхідність врахування гендерних та індивідуальних особливостей пацієнтів при розробці підтримки в психоонкологічній практиці.

Література

  1. Будкіна, О.В., & Волинець, Н.В. (2017). Особливості психоемоційних станів онкологічних хворих.Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету Україна, 14, 184–188.
  2. Кирилова, О.О., Кирилова, Є.І., & Вострокнутов, І.Л. (2020). Особливості соматопсихічних проявів в онкології на різних етапах протипухлинного лікування (оглядова стаття).Актуальні проблеми сучасної медицини, 6, 84–92.
  3. Кривоніс, Т.Г., & Жулкевич, І.В. (2020). Гендерні особливості прояву клініко-психологічних феноменів у онкологічних пацієнтів. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 1, 115–119.
  4. Мухаровська, І.Р. (2016). Особливості психологічного реагування на захворювання у онкологічних хворих.ScienceRise: Medical Science, 11(7), 16–20.
  5. Піонтковська, О.В. (2013). Гендерні аспекти психоемоційного стану батьків онкохворих дітей. Медична психологія, 8(2),12–18.
  6. Родіна, Н.В. (2012). Копінг-поведінка пацієнтів з раком молочної залози. Структура та детермінанти. Наука і освіта, 3, 86–91.
  7. Ayubi,, Bashirian, S., & Khazaei, S. (2021). Depression and anxiety among patients with cancer during COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. J Gastrointest Canc, 52, 499–507. https://doi.org/10.1007/s12029-021-00643-9
  8. Brain,, Williams, B., Iredale, R., France, L., & Gray, J. (2006). Psychological distress in men with breast cancer. J Clin Oncology, 24(1), 95–101. https://doi.org/10.1200/JCO.2006.10.064
  9. Buccafusca, G., Proserpio, I., Tralongo, A.C., Giuliano, S.R., & Tralongo, P. (2019). Early colorectal cancer: diagnosis, treatment and survivorship care. Critical reviews in oncology/hematology136, 20–30.
  10. Carroll, B.T., Kathol, R.G., Noyes, Jr R., Wald, T.G., & Clamon, G.H. (1993). Screening for depression and anxiety in cancer patients using the Hospital Anxiety and Depression Scale. General hospital psychiatry, 15(2), 69–74.
  11. Faller, H., Weis, J., Koch, U., Brähler, E., Härter, M., Keller, M., ... & Mehnert, A. (2016). Perceived need for psychosocial support depending on emotional distress and mental comorbidity in men and women with cancer. Journal of psychosomatic research, 81, 24–30.
  12. Ford, S., Lewis, S., & Fallowfield, L. (1995). Psychological morbidity in newly referred patients with cancer. Journal of Psychosomatic Research39(2), 193–202.
  13. Gallagher, J., Parle, M., & Cairns, D. (2002). Appraisal and psychological distress six months after diagnosis of breast cancer. British journal of health psychology, 7(3), 365–376.
  14. Goldzweig, G., Hubert, A., Walach, N., Brenner, B., Perry, S., Andritsch, E., & Baider, L. (2009). Gender and psychological distress among middle-and older-aged colorectal cancer patients and their spouses: an unexpected outcome. Critical reviews in oncology/hematology70(1), 71–82.
  15. Hamilton, J., & Kroska, E.B. (2018). Distress predicts utilization of psychosocial health services in oncology patients. Psychooncology, 28, 61–67. DOI: 10.1002/ pon.4910
  16. Hampton, M.R., & Frombach, I. (2000). Women's experience of traumatic stress in cancer treatment. Health Care for Women International21(1), 67–76.
  17. Han, C.J., Yang, G.S., & Syrjala, K. (2020). Symptom experiences in colorectal cancer survivors after cancer treatments: A systematic review and meta-analysis. Cancer nursing43(3), E132.
  18. Kim, G.M., Kim, S.J., Song, S.K., Kim, H.R., Kang, B.D., Noh, S.H., et al. Prevalence and prognostic implications of psychological distress in patients with gastric cancer. BMC Cancer, 17(283). Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1186/s12885-017-3260-2
  19. Koyama, A., Matsuoka, H., Ohtake, Y., et al. (2016). Gender differences in cancer-related distress in Japan: a retrospective observation study. BioPsychoSocial Med, 10. Retrieved from https://bpsmedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13030-016-0062-8
  20. Lim, C.Y.S., Laidsaar‐Powell, R.C., Young, J.M., Kao, S.C.H., Zhang, Y., & Butow, P. (2021). Colorectal cancer survivorship: A systematic review and thematic synthesis of qualitative research. European Journal of Cancer Care30(4), e13421.
  21. Maguire, R., Kotronoulas, G., Simpson, & M., Paterson, C.A. (2015). systematic review of the supportive care needs of women living with and beyond cervical cancer. Gynecologic oncology136(3), 478–490.
  22. Mehnert, A., Hartung, T.J., Friedrich, M., Vehling, S., Brahler, E., Harter, M., et al. (2018). One in two cancer patients is significantly distressed: prevalence and indicators of distress. Psychooncology, 27, 75–82. https://doi.org/10.1002/pon.4464
  23. Mols, F., Schoormans, D., de Hingh, I., Oerlemans, S., & Husson, O. (2018). Symptoms of anxiety and depression among colorectal cancer survivors from the population‐based, longitudinal PROFILES Registry: Prevalence, predictors, and impact on quality of life. Cancer, 124(12), 2621–2628.
  24. Mosher, C., & Danoff-Burg, S.A. (2005). Review of Age Differences in Psychological Adjustment to Breast Cancer. Journal of Psychosocial Oncology, 23, 101–114.
  25. SEER Cancer Statistics Review 1975 – 2005. (2008). National Cancer Institute.  Bethesda, MD. 
  26. NCCN. (2020). Дистрес під час лікування раку. Retrieved from https://www.nccn.org/patients/guidelines/content/PDF/Distress-uk-patient.pdf
  27. Obispo-Portero, B., Cruz-Castellanos, P., Jiménez-Fonseca, P., et al. (2020). Anxiety and depression in patients with advanced cancer during the COVID-19 pandemic. Support Care Cancer, 30, 3363–3370. https://doi.org/10.1007/s00520-021-06789-3 
  28. Peng, Y.N., Huang, M.L., & Kao, C. H. (2019). Prevalence of depression and anxiety in colorectal cancer patients: a literature review. International journal of environmental research and public health16(3), 411.
  29. Pitman, A., Suleman, S., Hyde, N., & Hodgkiss, A. (2018). Depression and anxiety in patients with cancer. BMJ, 361, https://doi.org/10.1136/bmj.k1415
  30. Reese J. B., Handorf E., Haythornthwaite J. A. Sexual quality of life, body image distress, and psychosocial outcomes in colorectal cancer: a longitudinal study. Supportive Care in Cancer, 2018, 26, 3431-3440.
  31. Schnittker, J. (2005). Chronic Illness and Depressive Symptoms in Late Life. Social Science and Medicine, 60,13–23.
  32. Tamura, S., Suzuki, K., Ito,, & Fukawa, A. (2021). Factor related to the resilience and mental health of adult cancer patients: a systematic review. Support Care Cancer, 29, 3471–3486. https://doi.org/10.1007/s00520-020-05943-7.
  33. Taniguchi, K., Akechi, T., Suzuki, S., Mihara, M., & Uchitomi, Y. (2003). Lack of marital support and poor psychological responses in male cancer patients. Supportive Care in Cancer11, 604–610.
  34. TNM Classification of Malignant Tumours. (2009). (7th edition). L. Sobin, M. Gospodarowicz, Ch. Wittekind (Eds.). West Sussex : Wiley Blackwell, A John Wiley & Sons.
  35. Vyas, A., Babcock, Z., & Kogut, S. (2017). Impact of depression treatment on health-related quality of life among adults with cancer and depression: a population-level analysis. J Cancer Surviv, 11(5), 624–633.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-31