РЕФЛЕКСИВНО-ОСОБИСТІСНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО САМОТВОРЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Анотація

Мета. У статті проведено аналіз сучасних методологічних підходів у процесі професійного становлення майбутнього фахівця в сучасних умовах навчання у закладах вищої освіти. Розкрито найбільш проблематичні аспекти, які пов’язанні з формуванням такої суб’єктності, в основі якої лежатиме рефлексія власної самозміни (саморозвитку). Результати. Проведно теоретичний аналіз актуальних наукових концептів, репрезентовано оптимальні моделі професійного самотворення майбутнього фахівця. Предмет проведеного дослідження пов’язаний з професійним становленням фахівців в галузі медицини. Відповідно особливу увагу в ході наукового аналізу було приділено питанням, які розкривають відмінності в сфері самосвідомості, зокрема у виявах саморегуляції студентів медиків у закладах вищої освіти. Оскільки, саме з цим важливим особистісним утворенням пов’язана інтенсивність та усвідомлюваність процесу професійного становлення суб’єкта. Зауважено, що становлення професійного саморозвитку майбутнього фахівця-медика повинно бути спрямоване на самопізнання, самоствердження, самовдосконалення у всіх сферах життєдіяльності. Наголошено, що процес професійного саморозвитку студентів у закладах вищої освіти потребує глибоко усвідомленої цінності його необхідності та стійкої внутрішньої мотивації майбутніх медичних працівників. Висновки. Авторами запропоновано своє бачення деяких аспектів запропонованої проблематики, які якраз і покладено в основу мети цієї статті. За результатами проведеного дослідження науковцями констатовано, що майбутній фахівець, а зокрема медичний фахівець, повинен усвідомлювати свою відповідальність за компетентне проектування свого життєвого і професійного шляху, а тому дбати про формування такої суб’єктності, в основі якої покладена рефлексія власної самозміни. Особлива роль у цьому процесі повинна належати рефлексивно-особистісній компетентності, яка тлумачиться нами як здатність до розв’язання актуально-важливих, особистісно-значущих фахових задач, що спрямовані на поглиблення пізнання та активно-творче ставлення й перетворення свого «Я», своєї «Самості».

Література

1. Белей, М.Д. (2020). Методологічні основи феноменологічної психології в діяльності практичного психолога. Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування» (м. Львів, 25-26 грудня 2020 р.), (с. 33-36). Львів : Львівська педагогічна спільнота.
2. Гречаник, О.Є., & Григораш, В.В. (2019). Формування акмеологічної компетентності вчителя в системі післядипломної освіти. (Монографія). Харків : Основа.
3. Давыдов, В.В. (1988). О понятии личности в современной психологи. Психологический журнал, 9(9), 22–32.
4. Карпенко, З.С. (2009). Аксіологічна психологія особистості. Івано-Франківськ : Лілея-НВ.
5. Карпенко, З.С. (2016). Аксіопсихологічні ресурси професійно-особистісної самореалізації. Особистісно-акмеологічні фактори впливу на самореалізацію індивідуальності у полікультурному світі. З.С. Карпенко, І.М. Зварич (Ред.). (с. 83-91). Чернівці : Чернівецький нац. ун-т.
6. Радчук, Г.К. (2017). Діалог як механізм аксіогенезу особистості в процесі вищої професійної освіти. Науковий теоретико-методологічний і прикладний психологічний журнал, 8(1), 103–109. https://doi.org/10.15330/ps.8.1.103-109
7. Татенко, В.А. (1996). Психология в субъектном измерении. (Монография). Київ : Видавничий центр «Просвіта».
8. Філоненко, М.М. (2015). Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря. (Монографія). Київ : Центр учбової літератури.
9. Фрицюк, В.А. (2016). Формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 6, 107–114.
10. Frankl, V. (1992). Man’s Search for Meaning. Boston : Beacon Street.
11. Maslow, (1967). Self-actualizing and Beyond. Challenges of Humanistic Psychology. New York : McGraw-Hill.
12. Rogers, C., & Kramer, P.D. (1995). On becoming a person : a therapist’s view of psychotherapy. Houghton Mifflin.
13. Tursynay, I., Rymshash, T., Askar, I., Karas, K., & Azhar, K. (2021). Scientific comparative analysis of Professional Self-Development of future social pedagogue in Kazakhstan and abroad. Cypriot Journal of Educational Sciences, 16(4), 1947–1955. https://doi.org/10.18844/cjes.v16i4.6062
14. Warsi, L.Q., & Khurshid Kh. (2022). The Role of Self-Assessment in English Language Teachers’ Professional Development in Pakistan. Education Research International, 2022, 1–13. https://doi.org/10.1155/2022/9401995