ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Анотація

Статтю присвячено аналізу психологічних особливостей розвитку емоційного інтелекту особистості раннього юнацького віку. Презентовано результати емпіричного дослідження та програму розвитку емоційного інтелекту старшокласників. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, емпірично дослідити та запропонувати психолого-педагогічну програму розвитку емоційного інтелекту осіб раннього юнацького віку. Завдання дослідження: провести теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту особистості; емпірично дослідити психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту старшокласників; розробити, впровадити та визначити ефективність психологічної програми розвитку емоційного інтелекту в ранньому юнацькому віці. Методи дослідження: «Діагностика рівня емоційного інтелекту» тест К. Холла; «Діагностика рівня емпатії» І.М. Юсупова; «Особистісний опитувальник EPI» Г. Айзенка; «Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості» В. Століна, С. Пантилеєва; «Дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса – Р. Даймонда»; опитувальник «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» Д. Олсона, Дж. Портнера, І. Лаві (адаптована М. Перре). З’ясовано, що більшість досліджуваних старшокласників мають низький рівень розвитку емоційного інтелекту та його складових. Їх можна охарактеризувати як таких, які мають недостатній рівень усвідомленості, низьку самооцінку та погано володіють власними емоціями. Вони досить емоційно вразливі щодо зовнішніх впливів, занадто переймаються різними життєвими обставинами; їм нелегко вистояти перед тиском оточуючих, складно приймати важливі рішення, дотримуватися плану досягнення поставленої мети. За результатами констатувального експерименту розроблено та впроваджено програму розвитку емоційного інтелекту в ранньому юнацькому віці. Її ефективність підтверджена позитивною динамікою як загальних показників рівнів розвитку емоційного інтелекту у старшокласників, так і окремих його складових: емоційної обізнаності, самоконтролю емоційних проявів, емпатійності, розвитку самоусвідомлення та самомотивації.

Literature

1. Айзенк, Г.Ю., & Айзенк М.У. (2001). Исследования человеческой психики. Москва : ЭКСМО-Пресс.
2. Андреева, И.Н. (2012). Азбука эмоционального интеллекта. Санкт-Петербург : БХВ-Петербург.
3. Андреева, И.Н. (2011). Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии. Новополоцк : ПГУ.
4. Бантишева, О.О. (2020). Теоретичне обґрунтування, зміст та результати апробації психологічної програми розвитку емоційного інтелекту осіб юнацького віку, схильних до віктимної поведінки. Теорія і практика сучасної психології, 1(1), 134–139.
5. Бебчук, М.А., & Рихмаер, Е.А. (2012). Практическая психодиагностика семьи: методическое пособие с приложениями. Москва : ИД: «Бионика».
6. Бернс, Р. (1986). Развитие Я-концепции и воспитание. Москва : Издательство Прогресс.
7. Ветрова, И.И. (2012). Эмоциональный интеллект в подростковом и раннем юношеском возрасте. А.Л.  Журавлев & В.А. Кольцова (Ред.), Развитие психологии в системе комплексного человекознания, 2, 271–274.
8. Власова, О.I. (2005). Психологiя соцiальних здiбностей: структура, динамiка, чинники розвитку. Київ : Видавничо-полiграфічний центр «Київський унiверситет».
9. Глуханюк, Н.С. (2005). Практикум по психодиагностике: учеб.пособие (2-е изд.). Москва: Издательство Московского психолого-социального института.
10. Гоулман, Д. (2011). Эмоциональный интеллект (пер. с англ. А.П.Исаевa). Москва : АСТ, Астрель.
11. Гоулман, Д., Бояцис, Р., & Макки, Э. (2005). Эмоциональное лидерство: искусство управления людьми на основе ЭИ. Москва : Альпина Бизнес Букс.
12. Дерев’янко, С., Примак, Ю., & Ющенко І. (2018). Роль емоційного інтелекту в запобіганні віктимності молоді. Наука і освіта, 9-10, 44–51.
13. Ильин, Е.П. (2013). Психология помощи. Альтруизм, эгоизм, эмпатия. Санкт-Петербург : Питер.
14. Ильин, Е.П. (2001). Эмоции и чувства. Санкт-Петербург : Питер.
15. Карпов, А.В., & Петровская, А.С. (2006). Проблемы эмоционального интеллекта в парадигме современного метакогнитивизма. Вестник интегративной психологии, 4, 42–47.
16. Лемак, М.В., & Петрище, В.Ю. (2012). Психологу для роботи. Діагностичні методики. Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші.
17. Люсин, Д.В. (2004). Современные представления об эмоциональном интеллекте. Д.В. Люсин & Д.В. Ушаков (Ред.), Социальный интеллект: Теория, измерения, исследования, 29–36.
18. Моргун, В.Р. (2010). Емоційний інтелект у багатовимірній структурі особистості. Постметодика, 6(97), 2–14.
19. Максименко, С.Д. (2016). Поняття особистості у психології. Психологія і особистість, 1, 11–17. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psios_2016_1_3
20. Родионова, А. (2013). Исследование особенностей эмоционального интеллекта лиц, имеющих интернет-аддикции. Перспективы науки и образования: журнал, 12(32). Режим доступa: http://web.snauka.ru/issues/2013/12/29859
21. Ставицька, С.О. (2008). Соціально-психологічні проблеми становлення та розвитку особистості в юнацькому віці. Людина і політика. Український соціально-гуманітарний науковий журнал, 2, 77–89. 
22. Чебикін, Олексій. (2020). Емоційний інтелект, його пізнавально-мисленнєві ознаки та функції. Наука і освіта, 1, 19–28.
    Режим доступу: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2020-1-doc/2020-1-st3
23. Bar-On, (1997). Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): тechnical Manual. Toronto, Canada : Multi-Health Systems.
24. Chebykin, O.Ya., & Kosianova, O.Yu.(2016). Deceitfulness According. To the Indicators of Emotional Maturity Methodology and Polygraph Examination. Science and Education, 2–3, 106–109.
25. Mayer J.D., Di Paolo,, & Salovey, P. (1990). Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: a component of emotional intelligence. Journal of Personality Assessment, 54(3,4), 772–781.
26. Mayer, J. (2005). Emotional intelligence: Popular or scientific psychology. Retrieved from http://www.apa. org/monitor/sep99/