ЧИННИКИ ПРОЯВУ ТА ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ» У ВЧИТЕЛІВ

Анотація

Педагогічна праця відноситься до одного з найбільш напружених в психологічному плані видів праці. Таке професійне завантаження потребує суттєвого нервово-психічного ресурсозабезпечення реалізації педагогічної діяльності. Тому, проблема професійного вигорання є особливо актуальною для такого роду професій, які стосуються взаємодії у системі «людина-людина». В Україні вивченням цієї проблеми займаються не так давно. Тому емпіричних даних, для повного та глибокого вивчення питання, явно не вистачає. Разом з тим, кожен дослідник, який хоча б якоюсь мірою був причетний до вивчення цієї проблеми, усвідомлює її важливість і актуальність на сьогоднішній день. Мета статті: визначення рівня розвитку та особливостей прояву синдрому «професійного вигорання» у вчителів; дослідження впливу соціально-демографічних характеристик на особливості прояву синдрому «професійного вигорання» у педагогічних працівників. Завдання дослідження: визначити рівень розвитку синдрому «професійного вигорання» у вчителів; виявити й охарактеризувати основні прояви синдрому «професійного вигорання» у педагогів. Дослідження проводилося за «Методикою діагностики рівня емоційного вигорання» В. Бойка та за допомогою вибіркового інтерв’ю (Райгородский, 1998). Для статистичної обробки даних використовувались результати кореляційного аналізу, отримані за допомогою програми SPSS. Для виявлення статистично значущих відмінностей між різними групами вчителів, використовувався критерій «хі-квадрат» (Бююль & Цёфель, 2002).
Отримані результати проведеного теоретичного й емпіричного дослідження, дали змогу оцінити поширеність синдрому «професійного вигорання» серед учителів. У статті розкриваються особливості прояву синдрому у працівників педагогічних професій. Обґрунтовується висновок про те, що домінуючим компонентом в синдромі «професійного вигорання» у педагогів є «резистенція»; найрозповсюдженішим типом поведінкових реакцій в синдромі – розширення сфери економії емоцій, що неминуче відображається як на самопочутті самого вчителя, так і на його стосунках з оточуючими. Показано взаємозв’язок соціально-демографічних детермінант та синдрому «професійного вигорання». Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку теоретичного вчення про «синдром вигорання» в сучасних умовах освітньої діяльності, а також подальшої розробки психопрофілактичних та психокорекційних засобів роботи з працівниками педагогічних професій, які мають ознаки «професійного вигорання».

Література

1. Борисова, Л.Г. (1993). Социальное качество профессиональной группы. Новосибирск. 45-55.
2. Бююль, А., & Цёфель, П. (2002). SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. Санкт-Петербург : ООО «ДиаСофтЮП». 608.
3. Burke, R.J., & Greengalass, E. (1995). A longitudinal stydy of psychological burnout in teachers Human Relation. V. 48 (2). 187-202.
4. Вершловский, С.Г. (1994). Учитель крупным планом. Социально-педагогические проблемы учительской деятельности. Санкт-Петербург. 32.
5. Daniel, J., & Shabo, I. (1993). Physchological burnout in professional with permanent communication. Studia-Physchologica. V. 35(4-5). 412-414.
6. Зайчикова, Т.В. (2003). Діагностика та профілактика синдрому професійного вигорання у вчителів: Методичні рекомендації. Київ, Рівне, 24.
7. Карамушка, Л.М., & Зайчикова, Т.В. (2002). Проблема синдрому «професійного вигорання» в педагогічній діяльності в зарубіжній та вітчизняній психології. Актуальні проблеми психології. Том.1. Київ : Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. 5, 210-217.
8. Колесников, Л.Ф. (1985). Резервы эффективности педагогического труда. Новосибирск, 32-43.
9. Орел, В.Е. (2001). Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования и перспективы. Психологический журнал, 22(1), 90-101.
10. Райгородский, Д.Я. (1998). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара : Издательский Дом «БАХРАХ», 161-169.
11. Форманюк, Т.В. (1994). Синдром «эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя. Вопросы психологии. 6, 57-64.