ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я ВАГІТНИХ

Анотація

Статтю присвячено вивченню психологічних особливостей образу Я вагітних, що перебувають на різних термінах вагітності. Образ Я розглянуто як установку особистості щодо себе, складно структуроване та динамічне утворення особистості. В структурі образу Я виділено когнітивний, емоційно-оціночний, поведінковий, соціально-перцептивний аспекти та визначено їх функції. Зазначено, що формування та становлення образу Я відбувається в процесі життя, а під час вагітності значно трансформується, переходячи від образу «Я – вагітна» до образу «Я – мати», а потім – «Я і дитина».
Розглянуто психологічний бік змін в ідентичності вагітних. В результаті проведеного дослідження визначено особливості емоційно-оціночного аспекту образу Я вагітних, а саме виявлено наступні особливості: виражене позитивне самоставлення і самовпевненість; середній рівень поваги до себе, аутосимпатії та самоприйняття; більшість вагітних виявили самопослідовність, самоінтерес і низький рівень самообвинувачення. Констатовано високий рівень самооцінки вагітними здоров’я, зовнішності, впевненості у собі; адекватна оцінка розуму, здібностей, характеру та загальна самооцінка. У діапазоні соціально-перцептивного аспекту з’ясовано, що найбільш вираженими є середні показники оцінки ставлення, особистісна ідентичність, емоційно-позитивна форма позначення статі. Констатовано, що для більшості вагітних сексуальна роль та учбово-професійна не є важливими у даний період, натомість велике значення має сімейна приналежність. У рамках когнітивного аспекту виявлено, що серед вагітних переважають жінки з: емоційно-полярним типом особистості, високим рівнем рефлексії, позитивними ідентифікаційними характеристиками, вираженою сімейною та персональною перспективою. Для більшості досліджуваних найбільше значення мала сфера сім’ї, вагомим для досліджуваних був також фізичний образ. В межах поведінкового аспекту більшості досліджуваних жінок діагностовано здатність сконцентруватись на собі, стриманість, виваженість вчинків, дипломатичність, уміння працювати зі своєю напругою, зберігати емоційну стійкість. Встановлено, що відчуття безпеки, довіри, впевненості, низький рівень тривоги, ворожості та конфліктності властиві більшості досліджуваних.

Література

1. Афтимичук, О.Е. (2012). Предпосылки становления социальной идентичности личности беременной женщины в условиях фитнеса. Здоровье для всех, 2, 21-27  Режим доступа : http://ojs.polessu.by/ZdV/article/view/414
2. Белогай, К.Н. (2013). Телесность женщины в связи с реализацией репродуктивной функции. Вестник Кемеровского государственного университета, 2–1, 137-142. Режим доступа : https://vestnik.kemsu.ru/jour/article/view/86/0
3. Боровикова, Н.В. (1998). Психологические аспекты трансформации Я-концепции беременной женщины. Тезисы конференции «Перенатальная психология и нервно-психическое развитие детей» (г. Санкт-Петербург, 27 мая 1998 г.) (с.7-8). Санкт-Петербург : СПб ун-т.
4. Васильева, Е.В. (2008). Особенности социальной идентичности беременных женщин с различным материнским отношением к детям. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. Выпуск «Педагогика и психология», «Филология и искусствоведение», 1, 134-141  Режим доступа : http://www.ssc.smr.ru/izv_2008_6.html
5. Тихонович, О.В. (2008). Исследование Я-образа: методологические и методические проблемы. Психологический журнал, 1(17), 73-77  Режим доступа : http://elibrary.miu.by/journals!/item.pj/issue.17/article.12.phtml
6. Alpers, (2001). The changing self-concept of pregnant and parenting teens. Journal of Professional Nursing, 14(2), 111-118. https://doi.org/10.1016/s8755-7223(98)80039-2
7. Breen, A.V., & McLean, K.C. (2010). Constructing resilience: Adolescent motherhood and the process of self-transformation. In K.C. McLean & M. Pasupathi (Eds.), Advancing responsible adolescent development. Narrative development in adolescence: Creating the storied self (pр. 151-168). New York : Springer Science, Business Media. https://doi.org/10.1007/978-0-387-89825-4_8
8. Kamysheva, E., Skouteris, H., Wertheim, E.H, Paxton, S.J., & Milgrom, J. (2008). Examination of a multi-factorial model of body-related experiences during pregnancy: the relationship among physical symptoms, sleep quality, depression, self-esteem, and negative body attitudes. Body Image, 5(2), 152- 163 https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2007.12.005
9. Liabsuetrakul, T., Vittayanont, A., & Pitanupong, J. (2007). Clinical applications of anxiety, social support, stressors, and self-esteem meaured during pregnancy and postpartum for screening postpartum depression in Thai women. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 33(3), 333- 340 https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2007.00532.x
10. Macola, L., Nogueira, I., & Carmona, E. (2010). Assessment of self-esteem in pregnant women using Rosenberg’s self-esteem. Revista da Escola de Enfermagem daUSP, 44(3), 570-577 https://doi.org/10.1590/s0080-62342010000300004
11. McLean, K.C., & Thorne, A. (2006). Identity light: Entertainment stories as a vehicle for self-development. In P. McAdams, R. Josselson, & A. Lieblich (Eds.), Identity and Story: Creating Self in Narrative (pp. 111-127). American Psychological Association. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/11414-005
12. Paff Ogle, J., Tyner, K., & Schofield-Tomschin, S. (2013). The role of maternity dress consumption in shaping the self and identity during the liminal transition of pregnancy. Journal of Consumer Culture, 13(2), 119-139  doi:10.1177/1469540513480161
13. Sieger, K., & Renk, K. (2007). Pregnant and parenting adolescents: A study of ethnic identity, emotional and behavioral functioning, child characteristics, and social support. Journal of Youth and Adolescence, 36(4), 567-581 https://psycnet.apa.org/doi/10.1007/s10964-007-9182-6
14. Skouteris, H., Carr, R., Wertheim, E.H, Paxton, S.J., & Duncombe, D.A. (2005). A рrospective study of factors that lead to body dissatisfaction during pregnancy. Body Image, 2(4), 347-361. https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2005.09.002