ГІДНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА

Анотація

Соціальне партнерство, як співпраця між учасниками освітнього процесу, громадськими організаціями, приватними й державними установами, є засобом залучення підростаючої молоді до процесів реалізації проєктів широкого спектру. Важливість соціального партнерства висвітлена також у статуті Міжнародної організації праці (ILO), який підкреслює вплив особливостей співпраці між усіма ланками робочого процесу на почуття гідності людини. Соціальний діалог як механізм реалізації партнерства є фактором впливу на формування та розвиток особистості як члена суспільства. Отже, соціальне партнерство, ґрунтуючись на безумовному визнанні гідності людини як базової моральної цінності людства, передусім сприяє зміцненню почуття власної гідності на особистісному рівні громадянина. Останній зі свого боку впливає на соціальну поведінку особистості, яка набуває як морального, так і громадянського забарвлення. На сучасному етапі розвитку української державності потреба у вихованні нової генерації самостійної, критично мислячої, демократичної молоді з розвиненим почуттям гідності стає нагальною. Саме надання переваги цінностям свободи, незалежності та вільній, відповідальній самореалізації закладене у Концепцію нової української школи, яка так само є однією із ланок соціального партнерства у вихованні зростаючого покоління свідомих громадян. Так, визначено, що необхідним психологічним компонентом побудови функціонуючої моделі соціального партнерства є почуття гідності особистості. В статті представлений аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду побудови моделей соціального партнерства та взаємодії між інституціями різного типу для виховання компетентних, незалежних, креативних, демократичних громадян, проаналізовано психологічний компонент соціального партнерства, а саме гідність особистості. Автором проведене практичне дослідження, спрямоване з’ясувати смисловий контент, що вкладається у поняття «гідність» студентами психологічних спеціальностей закладів вищої освіти.

Література

1. Бех, І.Д. (2009). Почуття гідності у духовному розвитку особистості. Психологічні джерела виховної майстерності. Київ : Академвидав.
2. Дойчик, М.В. (2018). Ідея гідності в історії європейської філософії. (Монографія). Івано-Франківськ : Прикарпат. нац.ун-т ім. В.Стефаника.
3. Allan, A., & Davidson, G.R. (2013). Respect for the Dignity of People. Australian Psychologist, 48(5), 345-352. https://doi.org/10.1111/ap.12012
4. Bess, M. (2018). Eight Kinds of Critters: A Moral Taxonomy for the Twenty-Second Century. The Journal of Medicine and Philosophy: A Forum for Bioethics and Philosophy of Medicine, 43(5), 585-612. https://doi.org/10.1093/jmp/jhy018
5. Gobl, Ch., & Chasaide, A.N. (2000) Testing affective correlates of voice quality through analysis and resynthesis. Proceedings from SaE’ 00: ITRW on Speech and Emotion (Newcastle, Northern Ireland, UK, September 5-7, 2000) (рр.178-183). Retrieved from https://www.isca-speech.org/archive_open/archive_papers/speech_emotion/spem_178.pdf
6. Islahuddin, Tolla, I. & Mansyur (2016). A Holistic Model of Partnership in Education. International Journal of Environmental and Science Education, 11(13), 5915-5924. Retrieved from http://www.ijese.net/makale_indir/752
7. Danim, S. (2010). Introduction to Education, the Theoretical Basis, and Educational Metaphor. Bandung: Alfabeta.
8. Hauskeller, M. (2011). Believing in the Dignity of Human Embryos. Human Reproduction & Genetic Ethics, 17 (1), 53-65. https://doi.org/10.1558/hrge.v17i1.53
9. Herrman, Ch. (2019). What Is Dignity? Eidos. A Journal for Philosophy of Culture, 3(3), 103-126. https://doi.org/10.14394/eidos.jpc.2019.0033
10. Lee, P. & George, R. (2008). The Nature and Basis of Human Dignity. Ratio Juris, 21, 173-93. https://doi.org/10.1111/j.1467-9337.2008.00386.x
11. McClelland, R.Т. (2011). A Naturalistic View of Human Dignity. The Journal of Mind and Behavior, 32(1), 5-48. Retrieved from www.jstor.org/stable/43854287