ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗВ’ЯЗКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ З РЕФЛЕКСІЄЮ В ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

В статті висвітлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження зв’язку соціального інтелекту з рефлексією в українських здобувачів вищої освіти (n=240). Встановлено, що соціальний інтелект є складним інтегрованим комплексом здібностей особистості, які забезпечують її успіх у взаємодіях із людьми. Узагальнення результатів дослідження сучасних науковців з обраної проблематики підтвердили відсутність цілеспрямованого наукового інтересу до питання зв’язку соціального інтелекту з рефлексією в українських здобувачів вищої освіти з нормотиповим розвитком. Застосовано теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення), емпіричні (тест вивчення соціального інтелекту авторів Дж. Гілфорд і М. О’Саллівен, опитувальник «Диференціальний тип рефлексії») та методи математичної статистики (коефіцієнт кореляції Пірсона). Зафіксовано переважання середнього та нижчого від середнього рівнів за загальним показником соціального інтелекту. Досліджувані з цими рівнями здатні правильно розуміти мотиви й передбачати поведінку інших людей, визначати їх невербальну і вербальну експресію майже в усіх соціальних взаємодіях, відповідно. Рівневий аналіз показників рефлексії дозволив відмітити, що значно більше половини здобувачів вищої освіти володіють високим рівнем системної рефлексії, яка є самодистанціюванням та поглядом особистості на себе наче збоку, що забезпечує їй одночасне охоплення полюсів суб’єкта й об’єкта. Переважання у досліджуваних середнього (55,0 %) та високого рівнів (30 %) інтроспекції, вказує на їх зосередженість на власному психічному стані та переживаннях. У 50,0 % досліджуваних визначено високий рівень квазірефлексії, що доводить їх здатність спрямувати свою увагу на об’єкт, котрий не стосується актуальної ситуації життя та засвідчує відсторонення від цієї ситуації. Констатовано статистично значущі зв’язки загального показника соціального інтелекту із системною рефлексією та слабкі – з інтроспекцією й квазірефлексією.

Література

1. Балашов,Е.М. (2020). Метакогнітивний моніторинг саморегульованого навчання студентів. (Дис. д-ра. психол. наук). Острог.
2. Бондарчук, О. (2008). Спецкурс-тренінг особистісного розвитку керівників освітніх організацій у контексті організаційного розвитку. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 32(І), 213-218.
3. Каменська, Н.Л. (2015). Рівень соціального інтелекту як прогностична компонента професійної успішності студентів – майбутніх психологів. Актуальні проблеми психології, 27(10), 163-171.
4. Павелків, Р. (2019). Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. Серія : Соціальні та поведінкові науки, 8, 84-98. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vispdoso_2019_8_9
5. Савченко, О.В. (2017). Рефлексія як чинник ефективного функціонування соціального інтелекту. Психологічні перспективи,30, 171-183. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2017_30_17
6. Шевченко, Н.Ф., & Обискалов, І.С. (2023). Рефлексивність як основна властивість психіки у процесі задоволення потреб особистості. Psychology and Рsychiatry : Proceedings of the 13th International Scientific and Practical Conference «Scientific Horizon in the Context of Social Crises», 144, 266 - 269.
7. Ali, A., Ahmad, I., & Khan, A. (2019). Gender, Age and Locality Based Social Intelligence Differences of B. Ed. (Hons) Students. Global Social Sciences Review (GSSR), IV(I), 145-149. http://dx.doi.org/10.31703/gssr.2019(IV-I).19
8. Guilford, J.P. (1967). The nature of human intelligence. New York: McGraw-Hill.
9. Starynska, O. (2023). Relationship of Social Intelligence with Locus of Control and Motivation for Success of Higher Education Students. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Психологія, 3, 126-130. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.25