СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖІНКИ-КЕРІВНИЦІ ТА РІВЕНЬ ЇЇ ВКЛЮЧЕНОСТІ В ЕМОЦІЙНО-ЗНАЧУЩІ ПОДРУЖНІ ВЗАЄМИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.24(69).06

Ключові слова:

жінка-керівник, рівень включеності, емоційно-значущі подружні взаємини, емоційна зрілість, прив’язаність, турбота, довіра, емпатія.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню соціально-психологічних особливостей жінки-керівниці та вивченню рівня її включеності в емоційно-значущі подружні взаємини. Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань були використані теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація соціально-психологічної літератури); емпіричні (систематизація, узагальнення якісних та кількісних даних дослідження, спостереження) та методи математичної статистики (метод порівняльного та відсоткового аналізів). Досліджено риси сучасної жінки-керівниці та визначено значущість для неї партнерських взаємин за допомогою авторських методик. На основі теоретичного аналізу розглянуто психологічні особливості жінок-керівників. Доведено, що такі жінки асертивні, мають високі інтелектуальні здібності та високий емоційний інтелект, що в свою чергу сприяє досягненню ними поставлених професійних цілей. Надано та обґрунтовано авторське розуміння поняття емоційно-значущі подружні взаємини, виокремлено параметри та конструкти таких взаємостосунків: емоційно-почуттєвий; ціннісно-мотиваційний; конативний. За результатами проведеного дослідження констатовано, що у більшості досліджуваних жінок показники емоційно-чуттєвого параметру на середньому та низькому рівнях. Виняток становили визначені високі рівні емоційної зрілості. Сформованість ціннісно-мотиваційного параметру у більшості досліджуваних жінок виявлено на достатньому рівні для забезпечення формування емоційно-значущих стосунків, зокрема, у респондентів переважає надійний тип прив’язаності. Визначені рівні вербальної/невербальної комунікацій, довіри до партнера виявляються на середньому рівні та вказують на достатню сформованість конативного компоненту. Таких жінок-керівниць характеризують рефлексивність, відкритість, конструктивність, гнучкість, у них майже відсутній безперервний стан тривоги та страху бути зрадженими. Відповідно до отриманих даних доведено, що значущість взаємин з подружнім партнером для більшості досліджуваних має середній рівень важливості, так як більшість конструктів цього феномену саме на такому рівні.

Література

  1. Ейдемілер, Е.Г., & Юстицький, В.В. (2001). Сімейна психотерапія. Київ: Медицина.
  2. Петрова, І. А. (2014). Фактори, що формують ділові якості жінки-керівника силових структур. Форум права, 3, 296–299. Режим доступу: https://dspace.univd.edu.ua/items/f495ae3f-18b4-4c7e-acfa-0ba5e977477d
  3. Розбицька, К.М. (2019). Особливості психології сучасної жінки-керівника. (Дис. д-ра. психол. наук). Київ.  Режим доступу: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/39223/1/%d0%a0%d0
    %be%d0%b7%d0%b1%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b0%20%d0%9a.%d0%9c..pdf
  4. Ткалич, М.Г. (2011). Жіночі гендерні ролі: рольові моделі та норми. Соціальна психологія, 6, 158–167. 
  5. Цьомик, Х. Б. (2021). Теоретичний аналіз проблеми емоційної значущості у психологічній науці. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 32(71), 101–108. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.2/18
  6. Шевченко, Р.М. (2018). Становлення рольових функцій «ділової жінки» у сфері менеджменту. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. Загальна психологія. Історія психології. Етнічна психологія, 10, 341–352.
  7. Hennig, M., & Jardin, A. (1977). The managerial woman. Garden City : Anchor Press, Doubleday.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30