ПОЄДНАННЯ ОСВІТНЬОЇ ТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАГНЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ СЕПАРАЦІЇ

Анотація

Сучасна тенденція студентства поєднувати навчання з трудовою діяльністю може мати як позитивні, так і негативні наслідки: зрілість і економічна автономія, з одного боку, та втрата системності й послідовності набуття професійних знань - з іншого. Це може призвести до зниження якості професійних компетенцій та, зрештою, до девальвації сутності вищої освіти загалом. Метою статті є аналіз мотиваційного аспекту намірів студентів здобути економічну незалежність від батьківської сім’ї шляхом поєднання вищої освіти з роботою.
В дослідженні взяли участь 80 студентів третього курсу (М=19,7 року). Отримані результати підтвердили припущення, що мотиваційною основою для прийняття рішення про працевлаштування була не необхідність вирішення фінансових труднощів, а прагнення досягти особистої автономії й незалежності. З’ясовано структуру потребової сфери студентів і амбівалентний характер процесів сепарації, оскільки, всупереч своїм прагненням, студенти продовжують покладатися на фінансову підтримку батьків. В поєднанні з високими показниками рівня суб’єктивного економічного благополуччя це підтвердило припущення про домінуючу роль внутрішніх психологічних спонук, а не об’єктивної економічної ситуації в процесі прийняття рішення про працевлаштування. Встановлено, що студенти чітко розуміють негативний вплив такого поєднання на якість формування їх професійних навичок. Проведений факторний аналіз мотивації працевлаштування студентів дозволив виділити 3 основні фактори: «Незалежності» (утворений мотивами самоствердження, усвідомлення власної дорослості, прагнення до економічної незалежності й матеріальних труднощів сім’ї); «Трудового досвіду» (мотиви заробітку, набуття професійного досвіду, навичок); «Зовнішньої стимуляції» (мотиви моди і зразки поведінки однолітків).

Література

1. Акиндинова, И.А. (2000). Особенности самоактуализации личности в профессиях различного уровня социального престижа. (Дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург.
2. Дзукаева, В.П., & Садовникова, Т.Ю. (2014). Адаптация опросника PSI (Psychological Separation Inventory) на российской выборке. Семейная психология и семейная терапія, 1, 3–15.
3. Дзукаева, В.П. (2016). Культурно-специфические и семейные факторы сепарации от родительской семьи в юношеском возрасте. (Дис. канд. психол. наук). Москва. Режим доступа: http://www.psy.msu.ru/science/autoref/dzukaeva/dzukaeva_diss.pdf
4. Дитюк, А.А. (2015). Психологическая сепарация как феномен межличностных отношений: к проблеме определения понятия. Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология», 8(3), 98–102.
5. Карамушка, Л.М., & Ходакевич,О.Г. (2017). Психологічні особливості ставлення студентської молоді до грошей. (Монографія). Київ : КНЕУ.
6. Ковальчук, А.Л. (2013). Зв’язок я-концепції із сепарацією від батьків у юнацькому віці. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна, 1, 65–73. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_2013_1_9.
7. Литвинова, А.В. (2020). Психологическая сепарация от родителей как условие развития целеполагания студентов. Психолого-педагогические исследования, 12(1), 59–71. doi:10.17759/psyedu.2020120105.
8. Літвінова, О.В. (2018). Проблема впливу батьків на процес психічної сепарації в юнацькому віці. Науковий вісник Херсонського державного університету, 2(3), 144–150.
9. Маленова, А.Ю., & Потапова, Ю.В. (2013). Феномен сепарации: определение проблемного поля исследования. Вестник Омского университета. Серия «Психология»,2, 41–48.
10. Петренко, Т.В., & Сысоева, Л.В. (2016). Возрастные этапы процесса сепарации от родителей. Акмеология и психология развития, 4(60), 180–184.
11. Хащенко, В.А. (2011). Субъективное экономическое благополучие как предиктор субъективного качества жизни. Теоретическая и экспериментальная психология, 4(4), 13–29.
12. Широка, А.О. (2013). Спроба інтеграції концепції сепарації-індивідуації у вітчизняну психологію. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, 21, 770–782.
13. Aslan, S, & Gelbal, S. (2016). Separation-ındividuation of late adolescents: A longitudinal study. Educational Research and Reviews, 11, 1–15. doi 10.5897/ERR2015.2570.
14. Hoffman, J.A. (1984). Psychological separation of late adolescents from their parents. Journal of Counseling Psychology, 31, 170–178.
15. Geuzaine, C., Debry, M., & Liesens, V. (2000). Separation from Parents in Late Adolescence: The Same for Boys and Girls? Journal of Youth and Adolescence, 29, 79–91. doi 10.1023/A:1005173205791.
16. Klontz, B., Britt, S.L., Mentzer, J., & Klontz, T. (2011). Money Beliefs and Financial Behaviors: Development of the Klontz Money Script Inventory. Journal of Financial Therapy, 2(1) 1–22. https://doi.org/10.4148/jft.v2i1.451