ПСИХОЛОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ІННОВАЦІЙНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Анотація

У статті розглянуто актуальну для вікової та педагогічної психології проблеми – розвитку інноваційності особистості педагога. Метою статті є висвітлення теоретичних та емпіричних предикторів дослідження інноваційності особистості. Завдання дослідження: визначення та обгрунтування психологічних предикторів інноваційності особистості; проведення емпіричного дослідження та презентація його результатів щодо визначення рівнів розвитку інноваційності педагогічних працівників. Для побудови психологічного профілю особистості інноваційного педагогічного працівника було розроблено методику самооцінки фахової інноваційної культури педагога «СФІКП», яка відповідає вимогам стандартизації (аналізувалися ліво- і правобічні зсуви, міри асиметрії й розподіл) та валідності (α Кронбаха = 0,8). В процесі розробки та валідизації методики «СФІКП» здійснено контент-аналіз, дескриптивну статистику, факторний аналіз. Методика «СФІКП» має достатню надійність, задовільну узгодженість та може бути використана для психологічного вимірювання рівнів розвитку інноваційності педагогічних працівників (Ігнатович, 2018). Емпіричне дослідження включало процедури експертного опитування, контент-аналізу, психодіагностичні методики: методика «Мотивація досягнення успіху та уникнення невдач» (А. Реан); методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич); опитувальник самоактуалізації особистості (Н. Каліна); тест діагностики структури інтелекту (Р. Амтхауер); методика багатофакторного дослідження особистості (Р. Кеттелл); теппінг-тест (Є. Ільїн). У контексті презентованих матеріалів авторами висвітлено емпіричне узагальнення результатів дослідження психологічних предикторів інноваційності особистості й, зокрема педагогічних працівників закладів загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої, післядипломної освіти; побудовано психологічний профіль особистості інноваційного педагогічного працівника. Встановлено, що визначення психологічних предикторів має безсумнівне науково-практичне значення, оскільки дозволило не тільки визначити чинники, що зумовлюють феномен інноваційності педагогів, а й оцінити порівняльний внесок цих чинників у прогнозований ефект її розвитку у педагогічних працівників. Визначена система психологічних предикторів розвитку інноваційності педагогічних працівників складається з гендерно-вікових, освітньо-професійних, афективно-когнітивних, мотиваційно-діяльнісних, ціннісно-орієнтувальних чиннників.

References

1. Ball, H.O. (2006). Tvorchist yak atrybut kultury i osobystosti [Creativity as an attribute of culture and personality]. Problemy i napriamy rozvytku osobystisnoi hotovnosti pedahohichnykh pratsivnykiv ta uchniv profesiinoho litseiu do tvorchoi ta innovatsiinoi diialnosti. K. : IPPPO APN Ukrainy ta UPTO HUON KMDA, 19-26.
2. Ihnatovych, O.M. (2018) Psykholoho-tekhnolohichni aspekty rozvytku fakhovoi innovatsiinoi kultury pedahohichnykh pratsivnykiv [Psychological and technological aspects of the development of professional innovation culture of teachers]. Psykholohichnyi chasopys, 4 (14), 68-86. Retrieved from https://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/295 [in Ukrainian].
3. Kapustyna, V.A., & Bыkova, E.S. (2019). Typolohycheskyi podkhod v yssledovanyy strukturы ynnovatsyonnoho potentsyala lychnosty [Typological approach in the study of the structure of the innovative potential of the individual]. Psykholoh, 4, 14-26. Retrieved from https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=30548 [in Ukrainian].
4. Lazarev, V.S. (2004). Pedahohycheskaia ynnovatyka: obъekt, predmet y osnovnыe poniatyia, Pedahohyka, 4,16. [in Russian].
5. Polishchuk, S.P. (2015). Psykholohichni skladovi profesiinoho samovyznachennia osobystosti [Psychological components of professional self-determination]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 5, 51-55. [in Ukrainian].
6. Fedorova, V.A., & Tatarchuk, Yu.I. (2015). Teoretychni vidomosti z pytannia innovatsii [Theoretical information on innovation]. Ekonomichnyi prostir, 100, 66-73. [in Ukrainian ]
7. Khutorskoi, A.V. (2005). Pedahohycheskaia ynnovatyka: metodolohyia, teoryia, praktyka [Pedagogical innovation: methodology, theory, practice]. Moscow : UNTs DO [in Russian].
8. Godin, B. (2017). Models of Innovation: The History of an Idea. Cambridge, Massachusetts : The MIT Press.
9. Kumar, M., & Bharadwaj, A. (2016). Psychology of innovation: innovating human psychology. Technological and Institutional Innovations for Marginalized Smallholders in Agricultural Development. doi: 10.1007/978-3-319-25718-1_4
10. Tidd, J., & Bessant, J. (2013). Managing Innovation: Integrating Technological, Market and Organizational Change (5th ed.), London: John Wiley & Sons Ltd.