ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ

Анотація

Стаття присвячена вивченню психологічних чинників формування педагогічної самоефективності в сучасному освітньому середовищі. Зазначено, що педагогічна самоефективність – це особисті судження вчителя, щодо своєї здатності здійснювати ефективний вплив на навчально-виховний процес за допомогою набутих професійних компетенцій. Цей конструкт змінюється протягом життя під впливом навколишнього середовища. Здійснено теоретичний аналіз теоретичних та емпіричних досліджень психологічних чинників професійної самоефективності. Підтверджено провідну роль досвіду майстерності для забезпечення швидкого зростання професійної ефективності. Проаналізовано вплив вікарного досвіду, вербального переконання та фізіологічних, афективних станів на формування педагогічної самоефективності. Виявлено значний вплив колективної ефективності на формування особистих суджень вчителя, щодо власної професійної майстерності. Високоефективні шкільні колективи здатні впливати на професійну майстерність окремо взятого вчителя. Досліджено кореляційний зв'язок психологічного благополуччя та професійної самоефективності. Обидва конструкти є взаємообумовлені, а окремі елементи психологічного добробуту (життєві цілі, особистісний ріст) можуть бути чинниками формування професійної самоефективності. Проаналізовано роль та вплив емоційного інтелекту (ЕІ) вчителя на його професійну майстерність. Вчителі з добре розвиненим ЕІ краще справляються з професійним стресом, ставлять перед собою більш високі життєві цілі, виявляють більшу продуктивність у професійній діяльності. Розуміння власних емоцій впливає на причинно-наслідкові атрибуції, мотивацію та власні судження щодо професійної самоефективності. На основі узагальнень наукової літератури були сформовані перспективи подальших досліджень, а саме – розробка ефективної структурної моделі формування педагогічної самоефективності.

Література

1. Бовсуновський, В.М. (2024). Теоретичний аналіз категорії «самоефективність» у сучасній психологічній науці. Журнал соціальної та практичної психології, 3, 92-99. https://doi.org/10.32782/psy-2024-3-15
2. Борисенко, Л., & Корват, Л. (2023). Зв’язок емоційного інтелекту та самоефективності особистості. Журнал соціальної та практичної психології, 2, 5-10. https://doi.org/10.32782/psy-2023-2-1
3. Грозан, С. (2013). Педагогічна самоефективність як умова творчої самостійності майбутніх учителів музики. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки, 121(2), 20-24. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2013_121%282%29__7
4. Діомідова, Н., Шайхлісламов, З., & Лазоренко, Т. (2020). Емоційний інтелект як фактор психологічного благополуччя майбутніх психологів. Вісник ХНПУ імені Г.С Сковороди «Психологія», 62, 108-122. https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.06
5. Музика, О.О. (2024). Взаємозв’язок психологічного добробуту і професійної самоефективності старшокласників та студентів в умовах війни. Освітологічний дискурс, 45(2), 56-64. Режим доступу: https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1088
6. Bandura, A. (1994). Self-efficacy. In V. S. Ramachaudran (Ed.), Encyclopedia of human behavior (Vol. 4, pp. 71-81). New York : Academic Press. Режим доступу: https://www.academia.edu/32386167/Bandura_self_efficacy
7. Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84(2), 191-215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
8. Bong, M., & Skaalvik, E. M. (2003). Academic self-concept and self-efficacy: How different are they really? Educational Psychology Review, 15(1), 1-40. https://doi.org/10.1023/A:1021302408382
9. Chen, J., Lin, C., & Lin, F. (2024). The interplay among EFL teachers' emotional intelligence and self-efficacy and burnout. Acta Psychologica, 248, 104-364.
10. Deci, E.L., & Ryan, R.M. (2000). The" what" and" why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological inquiry, 11(4), 227-268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
11. Galtseva, T. (2018). Diagnostic of pedagogical workers opinion about efficiency of their own educational activity. Psychological journal, 4(6), 38-51. https://doi.org/10.31108/1.2018.6.16.3
12. Hackett, G., & Nancy, E.B. (1995). Self-efficacy and career choice and development. Self-efficacy, adaptation, and adjustment (pp.249-280). New York : Springer. Режим доступу: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-1-4419-6868-5_9
13. Jerusalem, M., & Mittag, W. (1995). Self-efficacy in stressful life transitions. In A. Bandura (Ed.), Self-efficacy in changing societies (pp. 177–201). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511527692.008
14. Kuserawati, S., & Farida, I.A. (2022). Hubungan antara efikasi diri akademik dan kesejahteraan psikologis pada mahasiswa universitas negeri malang. Flourishing Journal, 2(4), 277-290.
15. Narayanan, M., Ordynans, J.G., Wang, A., McCluskey, M.S., Elivert, N., Shields, A.L. al. (2023). Putting the self in self-efficacy: Personal factors in the development of early teacher self-efficacy. Education and Urban Society, 55(2), 175-200. https://doi.org/10.1177/00131245211062528
16. Pedditzi, M.L., & Scalas, L.F. (2024). Psychological Well-Being and Self-Efficacy for Self-Regulated Learning. International Journal of Environmental Research and Public Health, 21(8), 1037.https://doi.org/10.3390/ijerph21081037
17. Pfitzner-Eden, F. (2016). Why do I feel more confident? Bandura's sources predict preservice teachers' latent changes in teacher self-efficacy. Frontiers in psychology, 7, 1486. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01486
18. Ryff, C.D. (2013). Psychological well-being revisited: Advances in the science and practice of eudaimonia. Psychotherapy and psychosomatics, 83(1), 10-28. https://doi.org/10.1159/000353263
19. Shah, D.B., & Bhattarai, P.C. (2023). Factors contributing to teachers’ self-efficacy: a case of Nepal. Education Sciences, 13(1), 91. https://doi.org/10.3390/educsci13010091
20. Siciliano, M.D. (2016). It’s the quality not the quantity of ties that matters: Social networks and self-efficacy beliefs. American Educational Research Journal, 53(2), 227-262. https://doi.org/10.3102/0002831216629207
21. Skaalvik, E.M., & Skaalvik, S. (2007). Dimensions of teacher self-efficacy and relations with strain factors, perceived collective teacher efficacy, and teacher burnout. Journal of educational psychology, 99(3), 611-625. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0022-0663.99.3.611
22. Skaalvik, E.M., & Skaalvik, S. (2014). Teacher self-efficacy and perceived autonomy: Relations with teacher engagement, job satisfaction, and emotional exhaustion. Psychological reports, 114(1), 68-77. https://doi.org/10.2466/14.02.PR0.114k14w0
23. Strecher, V.J., McEvoy DeVellis, B., Becker, M.H., & Rosenstock, I.M. (1986). The role of self-efficacy in achieving health behavior change. Health education quarterly, 13(1), 73-92.
24. Tschannen-Moran, M., & Hoy, A.W. (2001). Teacher efficacy: Capturing an elusive construct. Teaching and teacher education, 17(7), 783-805. https://doi.org/10.1016/S0742-051X(01)00036-1
25. Tschannen-Moran, M., & McMaster, P. (2009). Sources of self-efficacy: Four professional development formats and their relationship to self-efficacy and implementation of a new teaching strategy. The elementary school journal, 110(2), 228-245. https://doi.org/10.1086/605771
26. White, R.W. (1959). Motivation reconsidered: The concept of competence. Psychological Review, 66(5), 297–333.
27. Woolfolk-Hoy, A.E. (2000). Changes in Teacher Efficacy during the Early Years of Teaching. Paper Presented at the Annual Meeting of the American Educational Research Association, New Orleans, LA.
28. Zimmerman, B.J. (2000). Self-efficacy: An essential motive to learn. Contemporary Educational Psychology, 25(1), 82–91. https://doi.org/10.1006/ceps.1999.1016