ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПЕРІОД ПІЗНЬОЇ ЮНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.24(69).05

Ключові слова:

гендерні ролі, гендерна ідентичність, маскулінність, фемінінність, андрогінність, Я-образ, стратегії життєдіяльності.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей стратегій життєдіяльності студентської молоді з урахуванням гендерного чиннику. Описано подібності та відмінності таких елементів стратегій життєдіяльності, як Я-образ, життєві переконання, ставлення до траєкторії життя, способи долання труднощів, життєві опори у відповідності до гендерної ідентичності особистості у період пізньої юності. У якості методів дослідження використані: Статево-рольовий опитувальник С. Бем та методика Егоцентричних асоціацій («Незавершене речення»), феноменологічний аналіз есе, написаних студентами досліджуваних груп.  Визначено, що більшість особистісних властивостей та поведінкових характеристик відрефлексовані студентами. Вони усвідомлюють свої негативні/позитивні якості, які допомагають або заважають їм у життєвому самовизначенні, реалізації власних цілей та планів. Визначено, що формування Я-образу серед осіб пізнього юнацького віку переважно співпадає з рисами відповідної гендерної ролі. Досліджувані маскулінної статево-рольової ідентичності визнають у якості позитивних ті риси, що сприяють досягненням та успіху, а у якості негативних ті, які цим досягненням заважають. Фемінні ж особи часто визнають позитивними якості та риси, які в українському суспільстві традиційно визнавались жіночими: доброта, довіра, ввічливість, м’якість, здатність любити. Студенти з андрогінним типом ідентичності мають більш збалансовані характеристики Я-образу, ставлення до минулого, сьогодення та майбутнього. У якості способу долання перешкод майже усі респонденти, незалежно від гендеру, одностайно визнали стратегію «більше і наполегливо працювати». На  основі отриманих результатів встановлено, що процес формування стратегій життєдіяльності особистості має зв’язок з гендерною складовою особистості але не завжди нею зумовлений. Отримані результати засвідчують необхідність врахування ролі гендерного чиннику у розробці програм з оптимізації процесу формування студентами власних стратегій життєдіяльності.

Література

  1. Боровцова, М.С. (2012). Статево-рольовий опитувальник С. Бем (BSRI): можливості використання в умовах сучасності. Актуальні проблеми практичної психології: матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару.  (11-12 жовтня 2012, Глухів), (с.5–7). Глухів : РВВ ГНПУ ім. О. Довженка
  2. Боровцова, М.С. (2013). Становлення ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї. (Дис. канд. психол. наук). Сімферополь.
  3. Гендерні стереотипи та ролі очима молоді: до і після початку Повномасштабної російської агресії (листопад, 2022). Звіт за результатами дослідження. Режим доступу: https://www.sapiens.com.ua/ua/gender-policy .
  4. Говорун, Т.В., & Кікінежді, О.М. (2004). Ґендерна психологія. Kиїв : Aкaдeмія.
  5. Кравець, В.П., Говорун, Т.В., & Кікінежді, О.М. (2013). Ґендерні дослідження: прикладні аспекти. (Монографія). В.П. Кравець (Ред.) Тернопіль : Навчальна книга – Богдан.
  6. Камінська, О.В. (2008). Гендерні особливості формування самоставлення в юнацькому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
  7. Мельник, Т.М. (2004). Ґендер як наука та навчальна дисципліна. Основи теорії ґендеру. (Навчальний посібник). (с. 10–30). Київ : «К.І.С.».
  8. Оперативний гендерний аналіз ситуації в Україні (жовтень, 2023). Режим доступу: https://careevaluations.org/wp-content/uploads/RGA_Ukraine_2023_UKRAINE_UKR.pdf
  9. Практикум із загальної психології. (2017). (2-е вид., випр. і доп.). Н.М. Атаманчук (Укл.). Полтава : Видавництво «Сімон».
  10. Шевченко, З.В. (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси : видавець Чабаненко Ю.
  11. Соціологічна група «Рейтинг». (2021). Покоління Незалежності: цінності та мотивації. Режим доступу: https://ratinggroup.ua/research/ ukraine/pokolenie_nezavisimosti_cennosti_i_motivacii.html.
  12. УНІАН. (2024). Стало відомо, скільки жінок служать у ЗСУ станом на 2024 рік. Режим доступу: https://www.unian.ua/society/stalo-vidomo-skilki-zhinok-sluzhat-u-zsu-stanom-na-2024-rik-12567048.html
  13. Старовойт, Т.П. (2015). Гендерні особливості мотивації навчальнопрофесійної діяльності у студентів технічних спеціальностей. (Дис. канд. психол. наук). Харків.
  14. Терзі, П.П. (2007). Формування гендерної культури студентів вищих технічних навчальних закладів. (Дис. канд. пед. наук). Кіровоград.
  15. Харченко, С.Я. (2013). Гендерна освіта і виховання студентської молоді в процесі соціалізації: теорія та практика. (Монографія). Київ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка».
  16. Швецова, Ю. (2020). Особливості гендерної ідентичності у сучасних студентів-психологів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 11(56), 119–127. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.11(56).11
  17. Шеленкова, Н. (2022). Гендерні особливості прояву лідерства у молоді. Вісник Національного університету оборони України, 68(4), 162–168. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-68-4-162-168 .
  18. Bem,L. (1981). Gender schema theory: A cognitive account of sex typing. Psychological Review, 88, 155–162.
  19. O’Heron,A., & Orlofsky, J.L. (1990). Stereotypic and nonstereotypic sex role trait and behavior orientations, gender identity, and psychological adjustment. Journal of Personality and Social Psychology, 58(1), 134–143. https://doi.org/10.1037/0022-3514.58.1.134

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30