ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Анотація

Мета. Статтю присвячено аналізу специфічних особливостей і трансформацій національної ідентичності студентів за період повномасштабного вторгнення. Методи дослідження. Проведено два опитування студентів гуманітарних спеціальностей з інтервалом в два роки (2021 та 2023 роки). Загальну вибірку склали 224 респонденти віком 16-23 років, серед них 180 дівчат та 44 хлопці. Для проведення емпіричного дослідження було використано тест самовизначення «Хто Я?» Куна та МакПартленда, модифікована шкала «Вираженість етнічної ідентичності» Фінні, опитувальник «Громадянська ідентичність» І.Р. Петровської. Порівняно середні показники сформованості компонентів національної ідентичності до та після повномасштабного вторгнення. За допомогою аналізу вільних самоописів студентів було констатовано, що категорія національної ідентичності найчастіше представлена іменниками «українець/українка», «патріот», «громадянин/громадянка України». Встановлено зростання серед студентів поширеності відповідей, які відображають національну чи етнічну ідентичність після після повномасштабного вторгнення. Рангова позиція цих відповідей зсунулась до початку переліку, тобто національна ознака виявилась пріоритетнішою за інші соціальні ролі юнаків. Показано значиме зростання когнітивного й афективного компонентів етнічної ідентичності, показників патріотизму та громадянської активності студентів, але схильність емігрувати залишилась на тому самому рівні. Висновки. Після початку повномасштабного вторгнення в студентському середовищі значно зросли проукраїнські патріотичні настрої та їх поведінкове втілення. Етнічна, національна, громадянська та локальна ідентичність стали предметом всебічної рефлексії юнаків та дівчат, усвідомленою і суб’єктивно-значимою частиною Я-концепції. Характерною особливістю конструювання самоідентичності в цей період виступає те, що окрім образу «Я-українець» вона включає образ-протиставлення (спільного ворога). Отримані результати слід враховувати в освітньому процесі зі студентами оскільки вони корисні для розуміння психологічних змін українського суспільства, обумовлених життям в умовах повномасштабної війни.

Література

1. Арбєніна, В.Л. (2012). Сутність, прояви та чинники формування громадянської ідентичності українського студентства. В.Л. Арбєніна & Л.Г. Сокурянська (Ред.). Українське студентство у пошуках ідентичності.  (с. 42-74). Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна.
2. Гора, О.В. (2012). Методика дослідження рівня сформованості національної ідентичності студентів. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного ун-ту імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки, 103, 90–100 . http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2012_103_14
3. Дембіцький, С. (2022). Показники національно-громадянської української ідентичності (прес-реліз). Інститут соціології. Національна Академія наук України URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1131&page=1
4. Кухарук, О.Ю. (2020). Особливості етнічної ідентичності представників різних етномовних груп українського студентства. (Дис. канд. психол. наук). Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.
5. Лукомська, С.О. (2015). Феномен ідентичності особистості в сучасних зарубіжних дослідженнях. Особистість у розвитку: психологічна теорія і практика (Монографія). С.Д. Максименко, В.Л. Зливков & С.Б. Кузікова (Ред.) (с. 187–206). Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка.
6. Петровська, І.Р. (2016). Розробка та психометрична перевірка опитувальника «Громадянська ідентичність». Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 1(1), 70–75. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_1%281%29__14
7. Піонтковська, Д.В. (2017). Психологічні особливості розвитку національної ідентичності студентської молоді. (Дис. канд. психол. наук). Кам’янець-Подільський.
8. Синельников, Р.Ю. (2018). Діагностика сформованості громадянської ідентичності української молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(14), 87–96. https://doi.org/10.31108/2.2018.3.14.10
9. Співак, Л.М. (2020). Зв’язок національної  афіліації  з  національною  ідентичністю студентської молоді. Проблеми  сучасної  психології, 1(17), 176–180. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-1-21
10. Шебанова, В.І., Дементьєва, К.Г., & Чикур, Л.Д. (2022). Виміри етнічної толерантності української студентської молоді. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 2, 48–54. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-7
11. Barrington, L. (2021). Citizenship as a cornerstone of civic national identity in Ukraine. Post-Soviet Affairs, Taylor & Francis Journals, 37(2), 155–173. https://doi.org/10.1080/1060586X.2020.1851541
12. Barth, F. (Ed.). (1998). Introduction. Ethnic Groups and Boundaries: The Social Organization of Cultural Difference (рр. 9–38). Long Grove: Waveland Press.
13. Brubaker, R., & Cooper, F. (2000). Beyond “identity”. Theory and Society, 29(1), 1–47. https://doi.org/10.1023/A:1007068714468
14. Erikson, E. (1968). Identity, youth and crisis. New York : Norton Company.
15. Kuhn, M.H., & McPartland, T.S. (1954). An empirical investigation of self-attitudes. American Sociological Review, 19, 68–76. https://doi.org/10.2307/2088175
16. Petrovska, I.R. (2019). Measuring civic identity: difficulties and solution. In Psychology and pedagogy in XXI century: methodological framework of the activities of psychologist and educator. (рр. 62–82). Lviv-Toruń : Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978
17. Phinney, J.S. (1993). A three-stage model of ethnic identity development in adolescence. In M. E. Bernal & G. P. Knight (Eds.), Ethnic identity: Formation and transmission among Hispanics and other minorities (pp. 61–79). State University of New York Press.
18. Shulman, S. (2004). The Contours of Civic and Ethnic National Identification in Ukraine. Europe-Asia Studies, 56(1), 35–56. http://www.jstor.org/stable/4147437