ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ПОЛІКОМУНІКАТИВНОЇ ЕМПАТІЇ ЯК СКЛАДОВИХ ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Мета. У статті окреслено сутність особистісної готовності майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному освітньому просторі та забезпечення її якості. Емоційний інтелект та емпатію визначено складовими особистісної готовності. Проаналізовано результати дослідження емоційного інтелекту та полікомунікативної емпатії, як компонентів особистісної готовності. Означено складові емоційного інтелекту, зокрема емоційна проінформованість, керування своїми емоціями, самомотивація, емпатія та розпізнавання емоцій інших людей. Підкреслено важливість його розвитку для майбутніх педагогічних працівників в умовах інклюзивного навчання. Описано особливості рівнів прояву парціального емоційного інтелекту, виявлених в учасників дослідження. Окрім того, більш детально описано прояв емпатії як шкали емоційного інтелекту на основі аналізу результатів діагностики рівня полікомунікативної емпатії за визначеними методикою шкалами: прояв емпатії до батьків, до тварин, до людей похилого віку, до дітей, до героїв художніх творів та до незнайомих або малознайомих людей. Описано особливості рівневого вияву емпатійності у респондентів. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, систематизація та узагальнення результатів вітчизняних та зарубіжних  досліджень); емпіричні (методики «Діагностика «емоційного інтелекту» (Н. Хол) та «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії»). Зміст методик, а саме складові, за якими досліджується явище, дають змогу оцінити здатність майбутніх педагогів розуміти оточуючих, що виражається в емоціях, та керувати емоційною сферою на основі прийняття рішень. В дослідженні взяли участь 365 студентів педагогічних спеціальностей («Початкова освіта», «Середня освіта» та «Спеціальна освіта») з 16 закладів вищої освіти України. За результатами проведеного дослідження у респондентів було зафіксовано переважання середнього рівня, що, зважаючи на тематику наших наукових пошуків, вважаємо позитивною тенденцією. Окреслено висновки та сформовано перспективи подальших наукових досліджень, зокрема розробку програми тренінгових занять з формування особистісної готовності майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному освітньому просторі.

Література

1. Ворощук, О.Д. (2016). Підготовка соціальних педагогів до інклюзивного навчання дітей з особливими потребами у середовищі загальноосвітнього навчального закладу. Збірник наукових праць Кам’янець Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія соціально-педагогічна, 27, 61–71. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_sp_2016_27_9
2. Клопота, Є.А. (2013). Тренінг самопізнання та саморозвитку. Запоріжжя : Запорізький національний університет.
3. Кулик, Н.А., & Гільова, Л.Л. (2018). Емоційний інтелект: аналіз сучасних західних досліджень. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 39, 79–90. Режим доступу: https://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/156665/156056
4. Мартинчук, О.В. (2019). Теорія та практика підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Київ.
5. Ракітянська, Л.М. (2019). Емоційний інтелект як особистісний чинник професійного становлення майбутнього вчителя. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки, 1(157), 162–165. https://doi.org/10.31812/123456789/3279
6. Ярая, Т.А. (2014). Особистісна готовність майбутніх психологів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
7. Ярощук, К.І. (2022). Професійно-етичні аспекти підготовки майбутнього педагога інклюзивного освітнього закладу. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 87, 130–133. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.87.26
8. Arias-Pastor, M., Van Vaerenbergh, S., Fernández-Solana, J., & González-Bernal, J.J. (2023). Secondary Education Teacher Training and Emotional Intelligence: Ingredients for Attention to Diversity in an Inclusive School for All. Education Sciences, 13(5), 1– https://doi.org/10.3390/educsci13050519
9. Rajendran, P., Athira, B., & Elavarasi, D. (2020). Teacher Competencies for Inclusive Education: Will Emotional Intelligence do Justice?. Shanlax International Journal of Education, 9(1), 169–182. https://doi.org/10.34293/education.v9i1.3494
10. Sanabrias-Moreno, D., Sánchez-Zafra, M. Zagalaz-Sánchez, M.L., & Cachón-Zagalaz, J. (2023). Emotional Intelligence, Quality of Life, and Concern for Gender Perspective in Future Teachers. Sustainability, 15(4), 3640. https://doi.org/10.3390/su15043640
11. Valente S. & Lourenço AA. (2022). Editorial: The importance of academic training in emotional intelligence for teachers. Educ., 7, 01–03. https://doi.org/10.3389/feduc.2022.992698