ВПЛИВ НЕСПРИЯТЛИВОГО ДИТЯЧОГО ДОСВІДУ БАТЬКІВ НА ФОРМУВАННЯ СТИЛЮ БАТЬКІВСЬКОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ РДУГ

Анотація

У статті теоретично та емпірично досліджуються особливості впливу несприятливого дитячого досвіду на стиль батьківського виховання. Розглянуто основні стилі виховання, їх зміст та особливості вияву. Розкрито поняття психотравмуючого досвіду та його впливу на процес розвитку дитини, зв’язок зі стилями батьківського виховання. Проведено емпіричне дослідження особливостей впливу несприятливого дитячого досвіду на стиль батьківського виховання дітей з РДУГ. У дослідженні взяли участь 42 респонденти – люди середнього віку, стабільного соціального статусу, які мали на вихованні дітей із РДУГ. Для проведення емпіричного дослідження було використано опитувальник Adverse Childhood Experiences («Опитувальник негативного дитячого досвіду»), тест «Стратегія сімейного виховання». За результатами аналізу отриманих даних було виявлено, що основним негативним дитячим досвідом для опитаних було принизливе, зневажливе ставлення, відчуття дітей, що їх не люблять, завдання фізичної шкоди як самим дітям, так і близьким членам їх родини, відсутність підтримки в сім’ї, використання «мовчазного» покарання та присутність серед співмешканців осіб з алкогольною або наркотичною залежністю. Встановлено, що у 90,5% досліджуваних наявний негативний дитячий досвід, а у 13% з цих респондентів спостерігається високий рівень травматизації. При аналізі якісних показників було виявлено низку кореляційних зв’язків для кожного стилю батьківського виховання із чинниками виникнення негативного дитячого досвіду. Так, ліберальний стиль виховання має вагомі кореляційні зв’язки із занедбаністю дитини (часті хвороби, потрапляння в лікарню, проживання із дорослими з алкогольною та наркотичною адикцією), булінгом, страхом фізичного та емоційного насилля (покарання мовчанням). Водночас, було зафіксовано вагомі кореляційні зв’язки авторитарного стилю виховання з такими чинниками травматизації як страх фізичного насилля, булінг, проживання із дорослими з алкогольною та наркотичною адикцією, відчуття відсутності любові зі сторони батьків. Перспективи подальшого теоретичного та практичного дослідження полягають у вивчені впливу негативного дитячого досвіду на стилі виховання у сім’ях дітей з РДУГ, пошуку стратегій подолання означеної проблематики в контексті взаємодії батьків з дітьми.

Література

1. Берегова, Н., & Федорчук, П. (2020). Вплив сімейного виховання та формування особистості дитини. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 6, 10–15. Режим доступу: http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9018
2. Власова О.І., Родіна Н.В., Целікова Ю.О., Ворнікова Л.К., & Тихоненко,Ю.О. (2022). Модифікація, стандартизація та адаптація анкети негативного дитячого досвіду (ACE). Офтальмологічний журнал, 1(504), 63–72.
3. Мастюкова, Е., & Моськовкіна, А. (2003). Сімейне виховання дітей з відхиленнями в розвитку (Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів). Режим доступу: http://socio.125mb.com/mastyukova-moskovkina-semeynoe-vospitanie-26935.html
4. Медіна, Дж. (2016). Правила розвитку мозку дитини. Київ : Наш Формат.
5. Туриніна, О.Л. (2017) Психологія травмуючих ситуацій (Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів). Київ : ДП Видавничий дім «Персонал».
6. Мілютіна, К.Л. (2018). Модель емпіричного дослідження наслідків дитячого досвіду у дорослому житті. Збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2, 43–57. Режим доступу: http://www.journalsofznu.zp.ua/index.php/psych/article/view/403
7. Павлик, О.Б. (2012). Типологія стилів виховання. Педагогічний дискурс, 12 (2), 253–257. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/0peddysk_2012_12_59
8. Целікова, Ю.О. (2018). Вплив негативного дитячого досвіду на формування комунікативної толерантності. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. Науковий журнал з соціології та психології, 18, Том 2, 125–129. Режим доступу: http://habitus.od.ua/journals/2022/43-2022/43_2022.pdf
9. Целікова, Ю.О. (2019). Ступінь прояву та види негативного дитячого досвіду серед дорослого населення України. Збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 1(156), 141–146. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2019_1_23
10. Перрі, Б., &  Салавіц,  М. (2021). Хлопчик, якого виховували як собаку. Київ : Видавництво «Форс».
11. Bell, C.C. (1994). Diagnostic Criteria From DSM-IV, by the American Psychiatric Association. Washington, DC : American Psychiatric Press Inc,
12. Deater-Deckard, K. (2004). Parenting stress and child adjustment: Some old hypotheses and new questions. Clinical Psychology: Science and Practice, 5, 314–332.
13. Evans, , & Rothbart, M.R. (2007). Developing a model of adult temperament. Journal of Research in Personality, 41, 868–888.
14. Kadesjö, C., Stenlund, H., Wels, P., Gillberg, C., & Hägglöf, B. (2002). Appraisals of stress in child-rearing in Swedish mothers pre-schoolers with ADHD: A questionnaire study. European Child & Adolescent Psychiatry, 11, 185–195.
15. Wang,, Heath, R.D., Majewski, D., & Blake, C. (2020). Adverse childhood experiences and child behavioral health trajectory from early childhood to adolescence: A latent class analysis. Child Abuse & Neglect, 134, 37–45.
16. World Health Organization (WHO) (2014.). Child maltreatment [Internet]. (2020 Jun 10). Режим доступу: www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/child-maltreatment», www.who.int/newsroom/factsheets/detail/child-maltreatmentwww.who.int/newsroom/
    factsheets/detail/child-maltreatment