СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ-ДОШКІЛЬНИКІВ: АНАЛІЗ І ВЕКТОРИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Анотація

Мета. Статтю присвячено аналізу сучасного стану проблеми професійної підготовки психологів-дошкільників на основі огляду українських і зарубіжних наукових джерел, а також окресленню особливостей професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти. Методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез, систематизація, узагальнення та конкретизація); емпіричні (опитування шляхом самостійного заповнення студентами-бакалаврами спеціальності 012 Дошкільна освіта авторської анкети «Моя готовність бути психологом-дошкільником»); математичної статистики (використані при обрахунках даних середніх значень і відсоткових співвідношень). Результати. Опитування проводилося серед здобувачів 4-го курсу першого рівня вищої освіти – бакалаврату, які навчаються за освітньо-професійною програмою (ОПП) спеціальності 012 Дошкільна освіта (спеціалізація «Дошкільна та педагогічна психологія»). За даними проведеного експериментального дослідження професійної підготовки психологів-дошкільників у процесі проходження практики в закладах дошкільної освіти визначено реальний стан проблеми за трьома компонентами: змістовий (теоретичний чи когнітивний), особистісний та діяльнісний (поведінковий чи практичний). Встановлено, що в студентів-бакалаврів спеціальності 012 Дошкільна освіта на високому рівні сформовані змістовий та особистісний компоненти професійної готовності, порівняно з діяльнісним компонентом, який мав нижчий рівень і потребує подальшого розвитку. Висновки. На основі відповідей респондентів виокремлено види труднощів, які виникають у них під час проходження практики в закладах дошкільної освіти. Означене доводить потребу перегляду системи навчання й удосконалення підготовки майбутніх психологів-дошкільників за рахунок підвищення формування в них практичних дій у ході вивчення професійно-орієнтованих освітніх компонентів та посилення практики під керівництвом практичних психологів. Перспективи подальшої наукової роботи полягатимуть в технологізації процесу професійної підготовки майбутніх психологів-дошкільників у контексті формування в них професійних компетентностей задля підвищення фахової конкурентоспроможності на ринку праці.

Література

1. Булах, І., Волошина, В., & Лохвицька, Л. (2019). Сучасні освітні психотехнології професійної підготовки майбутніх психологів. Психологія та психосоціальні інтервенції, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.20-29
2. Волошина, В.В. (2014). Аксіопсихологія професійної підготовки майбутнього психолога у вищих педагогічних закладах освіти. (Mонографія). Вінниця : Нілан-ЛТД. Україна.
3. Гончаровська, Г.Ф. (2019). Підготовка психологів до роботи з батьками дітей дошкільного віку, схильних до проявів агресивної поведінки. Теорія і практика сучасної психології, 6(2), 32–37. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-2.6
4. Кокун, О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця. (Монографія). Київ : ДП «Інформ.-аналіт. Агентство».
5. Кузьменко, В., & Гальченко, В. (2020). Активізація творчого потенціалу студентів у процесі професійної підготовки. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 9(54), 98–106. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).09
6. Матвієнко, О.В., & Затворнюк, О.М. (2014). Професійна підготовка майбутніх психологів як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Херсонського державного університету, 1(1), 215–220.
7. Панок, В. (2013). Професійне становлення практичних психологів: досвід і перспективи. Психологія і суспільство, 3, 135–141.
8. Приходько, Ю.О. (2017). Особистісні якості психолога як чинник його професійності. Збірник наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові пошуки: актуальні проблеми теорії і практики» (28 квітня 2017 р.), (с. 122–125). Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/31074/1/Prykhodko_122-125.pdf
9. Професійний стандарт «Психолог закладу освіти». (2020). Наказ Мінекономіки від 24.11.2020 № Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/
   2020/12/Standart_Praktychnyy_psykholoh.pdf
10. Ткач, Т., & Люцина, В. (2022). Психологічна підготовка молодших бакалаврів дошкільної освіти у закладах фахової передвищої освіти. Preschool Education: Global Trends, 2, 189–208. https://doi.org/10.31470/2786-703X-2022-2-189-208
11. Федан, О.В. (2015). Особливості автентичності практичного психолога: теоретичний аналіз. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(38), 493–500.
12. Ханецька, Т., & Федоренко, А. (2021). Вміння формулювати професійні висловлювання як складова комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутнього психолога. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 15(60), 99–110. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.15(60).10
13. Чепелєва, Н.В. (2000). Особистісна підготовка психолога-практика. Персонал, 5, 17–19.
14. Albritton, K., Mathews, R.E., & Boyle, S.G. (2019). Is the role of the school psychologist in early childhood truly expanding? A national survey examining school psychologists’ practices and training experiences. Journal of Applied School Psychology, 35(1), 1–19. https://doi.org/10.1080/15377903.2018.1462280
15. Barnett, D.W. (1986). School psychology in preschool settings: A review of training and practice issues. Professional Psychology: Research and Practice, 17(1), 58–64. https://doi.org/10.1037/0735-7028.17.1.58
16. Bischoff, R.J. (1997). Themes in therapist development during the first three months of clinical experience. Contemporary Family Therapy, 19, 563–580. https://doi.org/10.1023/A:1026139206638
17. Fogaca, J.L., Watson, J.C., & Zizzi, S.J. (2019). The journey of service delivery competence in applied sport psychology: The arc of development for new professionals. Journal of Clinical Sport Psychology, 14(2), 109–126. https://doi.org/10.1123/jcsp.2019-0010
18. Heinonen, , & Nissen-Lie, H.A. (2020). The professional and personal characteristics of effective psychotherapists: A systematic review. Psychotherapy Research, 30(4), 417–432. https://doi.org/10.1080/10503307.2019.1620366
19. Hudson, A., & King, N. (2007). Professional training of child psychologists. Australian Psychologist, 19(3), 303–310. https://doi.org/10.1080/00050068408255436
20. McEwan, H.E., & Tod, D. (2023). Trainee clinical, and sport and exercise psychologists’ experiences of professional development: A longitudinal study. Psychology of Sport and Exercise, 64, 102343, 1–8. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2022.102343
21. McMahon, A., & Hevey, D. (2017). «It has taken me a long time to get to this point of quiet confidence»: What contributes to therapeutic confidence for clinical psychologists? Clinical psychologist, 21(3), 195–205. https://doi.org/10.1111/cp.12077
22. Rønnestad, M.H., & Skovholt, T.M. (2013). The developing practitioner: Growth and stagnation of therapists and counselors.
23. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). (2015). Brussels, Belgium. Режим доступу: https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/2015/11/ESG_2015.pdf
24. Tod, D., & Bond, K. (2010). A longitudinal examination of a British neophyte sport psychologist’s development. The Sport Psychologist, 24(1), 35–51. https://doi.org/10.1123/tsp.24.1.35
25. Widerstrom, A.H., Mowder, B.A., & Willis, W.G. (1989). The School Psychologist’s Role in the Early Childhood Special Education Program. Journal of Early Intervention, 13(3), 239–248. https://doi.org/10.1177/105381518901300305
26. Woodcock, C.L. (2005). Counsellor development in the school setting: A narrative study. Doctor’s thesis. Retrieved from https://harvest.usask.ca/bitstream/handle/10388/etd-05042005-141934/THESISFINAL.pdf?sequence=1&isAllowed=y