ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Анотація

У статті розглянуто питання гендерних особливостей комунікативної толерантності та відмінностей у її вияві в юнацькому віці. Цей віковий період визначається значними перебудовами у соціальній та особистісній сфері розвитку юнаків, а комунікація виступає домінуючим елементом їх адаптації до таких трансформацій. У механізмі формування та вияву комунікативної толерантності вирішальну роль грає сумісність або несумісність одноіменних якостей партнерів. Проте, не меш важливими властивостями, які впливають на інтенсивність і гармонійність комунікації виступають гендерні якості особистості, зокрема гендерна ідентичність. Мета статті полягає у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні рівнів комунікативної толерантності та гендерних особливостей особистостей юнацького віку, а також у виявленні взаємозв’язку між ними. Теоретичний аналіз заявленої проблематики показав, що, не зважаючи на досить пильну увагу науковців до проблеми комунікативної толерантності представників різних статей, доробок щодо її дослідження в юнацькому віці з позиції гендерної приналежності особистості (маскулінності, фемінності, андрогінності) не виявлено. Для проведення дослідження нами були використані наступні методи: теоретичні (аналіз, синтез та узагальнення останніх наук досліджень зазначеної проблеми); емпіричні («Опитувальник комунікативної толерантності» (авт. В.В. Бойко) та опитувальник «Психологічна стать» (авт. С. Бем)); метод статистичного аналізу (кореляційний аналіз Пірсона). Отримані емпіричні дані дали змогу визначити, що більшості досліджуваних юнацького віку спостерігаються прагнення до сприятливого та ефективного спілкування, до порозуміння з опонентами, вони соціально активні і не уникають спільної діяльності з іншими, проте, через певну обмеженість здібностей та умінь іноді вони не здатні організувати ефективну комунікативну діяльність на основі партнерських взаємин, виявляти «гнучкість» у спілкуванні залежно від індивідуальних особливостей інших. Також нами було визначено, що для більшості юнацтва властиві маскулінні та андрогінні якості особистості. Аналіз взаємозв’язку гендерних якостей особистості з рівнем її комунікативної толерантності показав, що в особистостей маскулінного типу частіше спостерігаються тенденції інтолерантної комунікації, ніж у особистостей фемінного та андрогінного типу.

Література

1. Бантишева, О.О. (2016). Гендерно-вікові особливості схильності осіб юнацького віку до активної поведінки. «Молодий вчений»,1(28), 58–63.
2. Барандова, Т.Л. (2007). Основы толерантности в гендерной перспективе. Толерантность: введение в понятие. Учебное пособие А.Ю.Сунгурова (Ред.). Санкт-Петербург : Изд-во Ютас
3. Бойко, В.В. (1994). Коммуникативная толерантность в межличностных отношениях. Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева, 1, 13–21.
4. Воропаєва, Т.С. (2010). Трансформація гендерної ідентичності в Україні. Т.І. Власова & Т.М. Талько (Ред.). Особистісні виміри становлення нової парадигми сучасної української освіти. (Монографія) (с. 150–158). Дніпропетровськ : Вид-во Маковецький.   
5. Глинська, Л., & Скляров, Р. (2019). Феномен толерантності в соціально-філософських інтерпретаціях. Соціологічні студії, 2(15), 42–44. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-02-42-47
6. Гриншпун, И.Б. (2003). Понятие и содержательные характеристики толерантности. Толерантное сознание и формирование толерантных отношений (теория и практика): сборник научно-методических стстатей (2-е изд., с. 31–40). Москва : МПСИ; Воронеж : НПО «МОДЭК».
7. Кондратюк, А.Ю., & Литвиненко, С.А. (2014). Гендерні відмінності самореалізації особистості в юнацькому віці. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ, 3, 73–75.
8. Кузьменко, Р. (2019). Феномен толерантності як консолідуючий фактор в людських відносинах. Матеріали звітної науково – практичної конференції викладачів, докторантів та аспірантів факультету філософії та суспільствознавства. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету (13-17 травня), 66–68. Київ : Вид-во імені М. П. Драгоманова.
9. Співак, Л. М. (2012). Психологічні передумови становлення самосвідомості особистості в юності. Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія, 627, 141–149.
10. Vovk,, & Vovk, L. (2018). The structure of the gender culture of junior schoolchildren. Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Педагогіка, 6(38), 84–95.  https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121429
11. Storozhuk,, & Hoian, I. (2017). Gender equality as a modern phenomenon. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 11, 71–83. https://doi.org/10.15802/ampr.v0i11.105481