ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ САМОСТАВЛЕННЯ У ЖІНОК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.17(62).07

Ключові слова:

самоставлення, самоприйняття, самооцінка, самокерування, замкнутість, саморегулювання, образ-Я, арт-терапія, творча самовираженість.

Анотація

У статті розкрито сутність самоставлення та сучасний погляд науковців на цей феномен. Приділена увага дослідженню теоретико-методологічних проблем феномена самоставлення, його психологічним категоріям та одному з ефективних шляхів корекції самоставлення особистості ) – застосуванню арт-терапевтичних методів. Об’єднання різних видів арт-терапії дозволяє мобілізувати творчий потенціал особистості та знайти найбільш ефективні способи самовираження, які найповнішою мірою надають можливості вираження своїх почуттів і думок. Метою дослідження стало виявлення зміни самоставлення у жінок-учасниць групи довготривалої арт-терапії. Для дослідження було використані такі емпіричні методи, як: «Методика дослідження самовідношення» С.Р. Пантелєєва та тест двадцяти висловлювань «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда у модифікації, а також пост-дослідницьке інтерв’ю, спрямоване на виявлення особливостей самоставлення. Результати оброблені за допомогою Т-критерію Стьюдента. У статті визначено, що в груповій арт-терапії завдяки перебуванню учасника групи в атмосфері прийняття та безоцінюванності, може змінюватися форма ставлення до себе. Підтримка та прийняття учасника підвищує його самоприйняття і знижує самозвинувачення, що позитивно впливатиме на загальний рівень самоставлення особистості. Висновки. Встановлено, що довготривале відвідування занять у арт-групі знижує загальний негативний фон самоставлення, оцінка можливостей та якостей особистості стає більш адекватною, високий рівень самоцікавості та цінності своєї особистості підтримується, учасники переважно звернені до своїх почуттів, переживань та визнають унікальність своєї особистості. Ефективне вирішення проблеми самоставлення у жінок, особливо зараз, коли Україна знаходиться у стані війни, коли безліч жінок потрапляють у ситуації, що негативно впливають на їх самоставлення, а в подальшому і на взаємини з оточуючими, дозволить змінити динаміку самоставлення на позитивний фон за допомогою арт-терапії. На основі даних досліджень можливо створення програм щодо пошуку особистих ресурсів у будь-якій фруструючій ситуації.

Література

  1. Бернс, Р. (1986). Развитие Я-концепции и воспитание. (Монография). Москва : Прогресс.
  2. Вознесенская, Е.Л. (2005). Арт-терапевтические технологии в формировании зрелых мужских и женских феноменов «Я» в пространстве внутренней сказки. Простір арт-терапії: можливості та перспективи: Збірник наукових статей, 33–44. Режим доступу: https://www.b17.ru/article/art-therapevticheskie_technologii/
  3. Кідалова, К.С. (2018). Психологічні особливості самоставлення особистості: аналіз концепцій та підходів. Український психологічний журнал, 2(8), 48–58.
  4. Колодяжна, А.В. (2016). Поєднання компонентів самоставлення особистості відповідно до її творчих проявів. Scientific Journal, 5, 93–96.
  5. Старовойтов, А.В. (2015). Рубежи современной арт–терапии: от теории к практике. Гуманитарные науки, 4, 95–100.
  6. Тищенко, Л. (2012). Феноменологія самоставлення в психологічній науці. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, 2(9), 230–233.
  7. Чеснокова, И.И. (1977). Проблемы самосознания в психологии. (Монография). Москва : Наука.
  8. Яворська-Вєтрова, І.В. (2017). Теоретичний аналіз проблеми самоставлення: ціннісний аспект. Актуальні проблеми психології. Психологія обдарованості. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 6(13), 198–206.
  9. Arnold, R. (2020) Navigating Loss Through Creativity: Influences of Bereavement on Creativity and Professional Practice in Art Therapy. Art Therapy, 37(1), 6–15, https://doi.org/10.1080/07421656.2019.1657718
  10. Erol, R. Y., & Orth, U. (2016). Self-esteem and the quality of romantic relationships. European Psychologist, 21(4), 274–283. https://doi.org/10.1027/1016-9040/a000259
  11. Hattie, J. (1996). Effects of learning skills interventions on student learning: A metaanalysis. Review of Educational Research, 99–136. https://doi.org/10.3102/00346543066002099.
  12. Jabbar, S. and Betawi, A. (2019) Children Express: Themes of War and Peace in the Drawings of Iraqi Refugee Children in Jordan. International Journal of Adolescents and Youth, 24(1), 1–18, https://doi.org/10.1080/02673843.2018.1455058
  13. Neff, K.D., & Vonk, R.(2009) Self-compassion versus global self-esteem: two different ways of relating to oneself. Journal of Personality, 77(1), 23–50. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.2008.00537.x
  14. Oyserman, D. Self-concept and identity In: Tesser A, Schwarz N, editors. The Blackwell Handbook of Social Psychology. Malden, MA: Blackwell; 2001, 499–517. https://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/handle/2027.42/89946/oyserman__2001.pdf?seq
  15. Salom, A. (2013) Art therapy and its contemplative nature: unifying aspects of imaging, art therapyю 30(4), 142–50. https://doi.org/10.1080/07421656.2014.846203 .
  16. Spiegel, D., Malchiodi, C., Bakos, A., & Colley, K. (2006). Art Therapy for Combat-Related Post Traumatic Stress Disorder: Recommendations for Research and Practice. Art Therapy, 23(4), 157–164. https://doi.org/10.1080/07421656.2006.10129335 .
  17. What is Art Therapy? [Электронный ресурс]. Retrieved from http://www.baat.org/About-ArtTherapy

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-29