МЕДІА-ТЕХНОЛОГІЇ В ПОЛІТИЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ: ВИДИ ТА ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series22.2023.34.05Ключові слова:
медіа-технології, політичні технології, медіа, політичний процес, політична комунікація, демократія, політичне життя.Анотація
У статті запропонований аналіз медіа-технологій як невід’ємного компонента в сучасному політичному
житті та політичній комунікації. Визначаються основні ознаки нових медіа, їх унікальні можливості та
технології. Набуває подальшого осмислення ідея про розширення каналів розповсюдження інформації, що
позначається на сфері соціального спілкування, виникнення нових форматів комунікації, що розширює
можливості участі громадян в політичному житті. Нині спостерігається інтенсивне посилення впливу медіа-
технологій на політичний процес. Здійснено спробу проаналізувати проблему типологізації медійних
технологій, які використовуються у політичній комунікації. Визначається широкий спектр параметрів для
виокремлення класифікацій медійних технологій – від технічного застосування до змістовного наповнення та
мети. Наводиться класифікація медіа-технологій в площині виборчих кампаній. Розглядаються основні методи
впливу медіа на електорат. Медіа-технології в системі комунікацій аналізуються як одна із груп технологій,
що впливають на поведінку, спосіб мислення, людську свідомість, політичний вибір та суспільство.
Акцентується увага на функціях, які реалізують медіа: консолідуюча, маніпулятивна, деструктивна.
Потенціал реалізації окреслених функцій розкриває потужні можливості впливу медіа на політичні орієнтації
та цінності громадян. Основними методами впливу медіа на суспільство виокремлюються: формування
інформаційного порядку денного, маніпулювання інформацією, створення політичних стереотипів, міфів
тощо. Аналізується потенціал використання медіа-технологій та визначаються технології маніпулятивного
спрямування. Розглядаються особливості впливу медіа на поведінку людини з метою її деполітизації.
Наголошується на важливості подальшого вивчення взаємозв’язку медійних і політичних комунікацій, їх
застосування для ефективної політичної комунікації, використання їхніх позитивних можливостей та
зменшення негативного впливу.