ІЛЮЗОРНІ АСПЕКТИ ІМІДЖУ В ПОЛІТИЧНІЙ РЕКЛАМІ

Анотація

Політична реклама розглядається як багатофункціональна діяльність, що входить до сфери суспільних зв’язків і відносин. Зазначається, що рекламні повідомлення формують суспільну свідомість вибірково, актуалізуючи певні структурні компоненти: пріоритети, переваги, думки, орієнтації та цілі. Імідж є невід’ємною складовою сучасної політичної реклами. Імідж об’єкта політичної реклами розглядається у якості трьохрівневої системи, що об’єднує: властивості самого об’єкту; характерні риси його оточення (конкурентів); можливості й здібності особистості споживача. Імідж формується за допомогою цілеспрямованих зусиль з метою створення позитивного ставлення споживача політичної реклами до змісту рекламного повідомлення. Зазначається, що висока регулююча сила (потенціал) іміджу обумовлюється такою характерною властивістю як «реальністю ілюзорного простору». Роль ілюзорного світу велика, його психологічна комфортність і привабливість, у порівнянні з реальним, обумовлена такими чинниками: ілюзорність принципово перевірити неможливо; ілюзорний світ гармонійний, цілісний, несуперечливий, а це дає поштовх для його позитивного сприйняття; у ньому інша ієрархія, яка сприймається особою як така, що управляється нею; ілюзія завжди доброзичливо «спрямована» на людину; ілюзорність звільняє від «мук» вибору та відповідальності – людина поводиться як «герої» реклами». Тому саме реклама компонує міфічну ілюзорну реальність. Ілюзія визначається як помилкове неадекватне сприйняття, коли замінюється реальне, справжнє та повноцінне на вигадку, фікцію, подобу та проформу, схематичну модель або описування окремих зовнішніх якостей реально існуючих об’єктів, ігноруючи або заперечуючи суттєві й значимі якості. Сьогодні нерідко ілюзія є складовою успішного політичного іміджу, сутність якого в невідповідності публічного образу реальності. Сприйняття ілюзорного політичного іміджу забезпечується й за допомогою відповідного виконання основних параметрів медіапланування. Тобто необхідно встановити контакт із максимально граничною чисельністю цільової аудиторії за короткий проміжок часу, задіявши й відповідні способи контактування. Досить значна увага при виборі засобів нав’язування ілюзорних властивостей відводиться класифікації цільової аудиторії, але в основному це відбувається за соціально-демографічною ознакою