КОНФЛІКТ У ПІВНІЧНІЙ ІРЛАНДІЇ: ДОСВІД ВРЕГУЛЮВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено пошуку спільного та відмінного між конфліктом у Північній Ірландії та на Сході України. Витлумачено сенс термінів і наголосів, які використовуються у рамках тематики: «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт», «локальна та регіональна війна». Досліджено врегулювання конфлікту в Північній Ірландії урядом Великої Британії. Визначено кроки щодо врегулювання конфлікту в Північній Ірландії, які були б корисні для врегулювання конфлікту на території Донецької та Луганської областей урядом України. Здійснено короткий узагальнений аналіз успішності виконання деяких зобов’язань урядових програм Кабінету міністрів України (урядів В. Гройсмана, О. Гончарука, Д. Шмигаля) щодо врегулювання конфлікту на території Донецької та Луганської областей. Надається оцінка діям Російської Федерації в рамках агресивної політики щодо України. Розглядається врегулювання воєнного конфлікту через дипломатію. Наголошується на важливості військової спроможності та розвитку Збройних Сил України. Запропоновані кроки врегулювання конфлікту мають історію практичної реалізації. У статті розглядається, впровадження перехідного правосуддя, компенсацій за завдані збитки на міждержавному рівні, проведення референдумів щодо тих, чи інших питань. Ці проблеми окреслені як такі, що потребують масштабнішого дослідження. Наводиться теза, що важливим напрямком врегулювання конфлікту є розв'язання гуманітарних проблем: здійснення соціальних виплат, забезпечення доступу до медичних послуг у закладах охорони здоров’я. Заслуговує уваги і твердження про те, що загалом урядова політика щодо жителів тимчасово окупованих територій має бути усталеною, стратегічною, націленою на результат у довгостроковій перспективі, а часті зміни міністрів/урядів можуть цьому шкодити та сприяти подальшому відтермінуванню виконання обіцяного.