САМОСТАВЛЕННЯ АВАНТЮРНИХ ОСІБ: ПОШУК ВІДМІННОСТЕЙ

Анотація

В цій статті презентовано результати дослідження самоставлення осіб з різним рівнем авантюрності. Здійснено аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «самоставлення». Авантюрність, як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення властивостей особистості, котрі вимагають від особистості сміливих, швидких, а інколи й ризикованих дій в умовах високої невизначеності. Такою властивістю є схильність особистості до авантюрної поведінки (авантюрності). Ми припустили, що авантюрна особистість, за даними літератури, має позитивне ставлення до себе. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О. П. Саннікової, О. І. Саннікова, Н. І. Меленчук і методику «Тест-опитувальник самоставлення особистості» С. Р. Пантілєєва, В. В. Століна. Встановлено статистично значимі взаємозв’язки показників авантюрності і самоставлення. Якісний аналіз за допомогою методу асів і профілів дозволив вивчити психологічні особливості самоставлення осіб, які різняться рівнем авантюрності. Показано, що особи з низьким рівнем авантюрності в даній виборці є схильними до більшого самоприйняття, схвалення себе в цілому і більш позитивного ставлення до себе. Особи з високим рівнем авантюрності, характеризуються невисокими значеннями за показниками самоставлення та відсутністю негативних емоцій в сторону свого «Я». Представники групи осіб з високим рівнем авантюрності не готові поставити собі в провину свої промахи, невдачі, власні недоліки і не схильні до самозвинувачення. Таким чином, в роботі доведено припущення про те, що авантюрні особи, хоча за рівнем нижче, ніж не авантюрні особи, характеризуються позитивним самоставленням, самоінтересом, саморозумінням, самоповагою, аутосимпатією, самовпевненістю.

Література:

1. Бодалев, А.А., & Столин, В.В. (2002). Общая психодиагностика. СПб.: Речь.
2. Кириллов, Л.А. (1992). Особенности самосознания лиц с акцентуациями характера (Автореф. дис. канд. психол. наук). Москва.
3. Колышко, A.M. (2004). Психология самоотношения. Гродно: ГрГУ.
4. Кочеткова, Т.В. (2007). Специфика видов самоотношения личности в зависимости от выраженности эмоциональных и когнитивных компонентов (Автореф. дис. канд. психол. наук). Хабаровск.
5. Леонгард, К. (1989). Акцентуированные личности. Москва : Феникс.
6. Меленчук, Н.І. (2016). Психологічні чинники схильності особистості до авантюрної поведінки. (Дис. канд. психол. наук). Одеса.
7. Пантилеев, С.Р. (1991). Самоотношение как эмоционально-оценочная система. Москва : Изд-во МГУ.
8. Санникова, О.П. (2003). Феноменология личности: Избранные психологические труды. Одесса : СМИЛ.
9. Саннікова, О.П., Санніков, О.І., & Меленчук, Н.І. (2015). А.с. Психодіагностика авантюрності: «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1); «Самооцінка компонентів авантюрності», Заявка № 60141; реєстрац. № 59701.
10. Тимофеева,И.Ю. (2005). Авантюризм в русской культуре конца XVII – первой четверти XIX века. (Дис. канд. культурологических наук).  Комсомольск-на-Амуре.
11. Melenchuk, N. (2017). Individual Psychological Peculiarities of Adventurousness According to Emotional Type. Наука і освіта, 7, 130-135. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-7-20