РОЗВИТОК ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО СПРАВЕДЛИВОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Автор(и)

  • Лілія Клочек Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка http://orcid.org/0000-0002-6450-3374

DOI:

https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.9(54).06

Ключові слова:

справедливість, ціннісне ставлення, справедливі дії, об’єктивність, неупередженість.

Анотація

Статтю присвячено вивченню розвитку ціннісного ставлення майбутніх учителів до справедливості у взаємодії учасників освітнього процесу. Вказується, що ціннісне ставлення суб’єкта педагогічної взаємодії до справедливості є поєднанням усвідомленої ним норми рівності відносно іншого учасника та справедливого вчинку. Змістовно воно презентується ціннісним ставленням учителів до себе як до суб’єктів справедливої поведінки та ціннісним ставленням до учнів, на яких вона спрямовується. Зазначається, що студенти педагогічного університету поки що не є повноправними суб’єктами педагогічної діяльності, тому становлення їх ціннісного ставлення до справедливості відбувається через призму рефлексії ставлення до них викладачів та розвитку ціннісного ставлення до себе як потенційних учителів і носіїв моральних та професійних цінностей. Встановлено, що, рефлексуючи педагогічну взаємодію викладача, більшість студентів схильні визначати дії справедливими, якщо має місце об’єктивне оцінювання результатів їх навчальної діяльності. Студенти освітнього ступеня «магістр», які мають досвід проходження педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти, віддають пріоритет належному, справедливому оцінюванню зусиль учнів у процесі навчання, як винагороді за виконану роботу, та виваженій позиції викладача у різних ситуаціях педагогічних взаємодій. Для студентів освітнього ступеня «бакалавр» більш суттєвим у
справедливих діях викладача є вияв співчутливості та емпатії, розуміння індивідуальних проблем суб’єктів учіння. Виявлено, що, орієнтуючись на позитивні особистісні якості справедливих викладачів, студенти з різним освітнім рівнем і досвідом педагогічної
взаємодії ціннісно ставляться до власної особистості, включаючи до її структури позитивні риси суб’єкта справедливої поведінки, а, також, виявляють схильність активно відстоювати право на визнання гідності власної особистості.

Література

  1. Бех, І.Д. (2003). Виховання особистості. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Київ: Либідь.
  2. Булах, І.С., & Долинська, Л.В. (2002). Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова.
  3. Гулевич, О.А. (2011). Социальная психология справедливости. Москва: Изд-во «Институт психологии РАН».
  4. Заброцький, М.М. (2008). Особливості самоставлення педагогів-початківців. Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 7 (15), 89-92. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/3284/1/12.pdf
  5. Клочек, Л.В. (2019). Психологія соціальної справедливості у педагогічній взаємодії. (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
  6. Ляшенко, О.А. (2016). Психологічна позиція рівності у міжособистісній взаємодії майбутніх викладачів. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
  7. Молчанова, О.М. (2011). Вплив вини, сорому та докорів сумління на розвиток совісті в юнацькому віці. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 5. 44-51. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/1518
  8. Павлик, Н.В. (2017). Психологія гармонізації характеру в юнацькому віці (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
  9. Пашко, Т.А. (2005). Індивідуальні особливості емоційного самоконтролю старшокласників. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
  10. Просандєєва, Л.Є. (2012). Психологічні засади розвитку самоцінності особистості в процесі соціалізації. (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
  11. Савчин, М.В. (2007). Педагогічна психологія. Київ: Академвидав.
  12. Maes, J., & Kals, E. (2002). Justice beliefs in school: distinguishing ultimate and immanent justice. Social Justice Research. V. 15. 227–244. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/227090668
  13. Van Beest, I., & Van Dijk, E. (2007). Self-interest and fairness in coalition formation: a social utility approach to understanding partner selection and payoff allocations in groups. European Review of Social Psychology. V. 18. 132. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/233221451
  14. Wenzel M., & Okimoto T.G. (2010). How acts of forgiveness restore a sense of justice: addressing status / power and value concerns raised by transgressions. European Journal of Social Psychology. V. 40. 401-417. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/ejsp.629

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-27