ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу психологічного благополуччя як ключового чинника гармонійного та повноцінного життя сучасної людини. В умовах високого темпу життя, зростання рівня стресу та кризи, спричиненої військовими подіями, турбота про психологічне благополуччя стає надзвичайно актуальною. У статті розглянуто концептуальні підходи до визначення психологічного благополуччя та моделі його розвитку, зокрема, таких як PERMA-модель і теорія самодетермінації. Узагальнено основні компоненти: соціальну адаптацію, емоційну стійкість, соціальну підтримку, стан навколишнього середовища та задоволення особистих потреб. Проаналізовано та узагальнено сутність поняття психологічного благополуччя, яке визначено як основа якісного й гармонійного життя, що потребує уваги та розвитку як на особистісному, так і на суспільному рівні. Підкреслено багатовимірний характер психологічного благополуччя, який залежить від фізичного здоров’я, самооцінки, рівня стресу, економічної стабільності, а також цінностей і переконань людини. Особливу увагу приділено ролі соціальної підтримки, якості довкілля та особистісного розвитку у формуванні стійкого психологічного стану. Встановлено, що якість життя, як інтегральний показник, який включає об’єктивні умови існування людини є більш широким поняттям, тоді як благополуччя більше зорієнтоване на суб’єктивні аспекти – емоційний стан, відчуття гармонії, внутрішній комфорт. Запропоновано практичні стратегії досягнення психологічного благополуччя, включаючи здоровий спосіб життя, практики позитивного мислення, регулярну фізичну активність, збалансоване харчування, здоровий сон і зміцнення соціальних зв’язків. Висвітлено інноваційні підходи до підтримки благополуччя, такі як техніки усвідомленості та саморефлексії, які допомагають людині зберігати емоційну рівновагу навіть у кризових ситуаціях.

Література

1. Канеман, Д. (2021)  Мислення швидке й повільне. (М. Яковлєв, пер. з анг.). Київ : Наш Формат.
2. Карамушка, Л. (2023). Копінг-стратегії та суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Збірник тез IV Міжнародної науково-практичної онлайн конференції «Психологічні умови благополуччя персоналу організацій» (м. Львів, 19-21 жовтня 2023), (с. 93-96). Режим доступу: https://lpnu.ua/sites/default/files/2022/pages/21484/zbirnik-tez-iv-mizhnarodnoi-naukovo-praktichnoi-konferenciipsikhologichni-umovi-blagopoluchchya.pdf
3. Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2011). Психологія здоров’я людини. (Навчальний посібник для студентів ВНЗ). Луцк : ВНУ ім. Лесі Українки.
4. Мушкевич, М.І., & Корпач, К І. (2011). Концептуальні підходи вивчення феномену якості життя та його оцінки. Український науковий журнал Освіта регіону, 3, 128-131. Режим доступу: https://social-science.uu.edu.ua/article/535
5. Сімоненко, О.Б. (2023). Психологічне благополуччя дітей в умовах гібридної війни. Збірник тез XI щорічній науково-практичній конференції «Становлення та розвиток особистості в умовах інформаційної війни» (м. Київ, 2 березня 2023 року), (с. 1-15). Режим доступу: https://www.psyh.kiev.ua/images/%D0%A1%D0%B8%D
   0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%
   D0%BE_02_03_18.pdf
6. Сердюк, Л.З. (2021) Самодетермінація психологічного благополуччя особистості. (Монографія). Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.
7. Титаренко, Т.М. (2020) Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя. (Монографія). Кропивницький : Імекс-ЛТД.
8. Чиханцова, О.А. (2021). Взаємозв’язок феноменів психологічного благополуччя та якості життя особистості. Л.З. Сердюк (Ред.), Самодетермінація психологічного благополуччя особистості (с. 171-182). Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.
9. Diener,, & Diener, C. (1996).  Most people are happy. Psychological Science, 7(3), 181-185. Режим доступу: https://scottbarrykaufman.com/wp-content/uploads/2015/01/Diener-and-Diener-19961.pdf