ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.25(70).04Ключові слова:
психологічне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, психологічна ресурсність, життєстійкість, толерантність до невизначеності, невизначеність.Анотація
Стаття присвячена викладенню теоретичних аспектів та результатів емпіричного дослідження психологічного благополуччя молоді в умовах невизначеності. Здійснено аналіз змісту поняття «умови невизначеності». Визначено, що це динамічна характеристика життєдіяльності людини, яка характеризуються новими, більш ускладненими вимогами навколишнього світу, неможливістю передбачити очікувані результати рішень та наслідки власних дій, що призводить до руйнування адаптаційного бар’єру та психічної дезадаптації при умові, що у особистості сформована низька толерантність до невизначеності. Проаналізовано феномен психологічного благополуччя особистості та виявлено, що це системна якість людини, яка розвивається та затверджується у процесі її життєдіяльності. Доведено, що даний феномен проявляється у переживанні змістовної спрямованості і цінності життя загалом, як засіб досягнення внутрішніх, соціально спрямованих цілей і є умовою реалізації потенційних можливостей і здібностей. У статті представлені результати емпіричного дослідження чинників психологічного благополуччя молоді в умовах невизначеності. Констатовано домінування середнього рівня психологічного благополуччя у більшості респондентів. Проведений кореляційний аналіз виявив наявність негативних зв’язків між інтолерантністю до невизначеності та рівнем психологічного благополуччя, а також із загальним показником суб’єктивного благополуччя. Виявлено позитивний зв’язок між рівнем ресурсності та психологічним благополуччям, а також показником суб’єктивного благополуччя. Доведено, що важливими чинниками психологічного та суб’єктивного благополуччя є рівень толерантності до невизначеності, життєстійкості та психологічної ресурсності молоді. Запропонована концепція соціально-психологічного тренінгу для оптимізації процесу розвитку психологічного благополуччя української молоді в умовах невизначеності.
Література
- Громова, Г.М. (2022). Толерантність до невизначеності як чинник трансформації травматичного досвіду особистості. (Дис. докт. філософії). Київ.
- Каргіна, Н.В. (2019). Гедоністичне та евдемоністичне розуміння психологічного благополуччя: переваги та недоліки. Теорія і практика сучасної психології, 4(1), 27–33.
- Коваленко, В.С. (2017). Психологічне благополуччя як складник психологічного здоров’я людини: теоретичні підходи та емпіричні дослідження в закордонній психології. Вісник Одеського національного університету. Психологія, 3(45), 40–50.
- Хілько, С.О. (2018). Психологічні умови формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
- Argyle, М. (1987). The psychology of happiness. London; New York: Methuen & Co. LtD.
- Diener, E., Diener, C. (1996). Most people are happy. Psychological Science, 7, 181–185
- Diener, E., Oishi, S., & Lucas, R.E. (2003). Personality, Culture, and Subjective Well-Being: Emotional and Cognitive Evaluations of Life. Annual Review of Psychology, 54, 403–425.
- Heintzelman,J., & Diener, E. (2018). Subjective well-being, social interpretation, and relationship thriving. Journal of Research in Personality, 78, 93–105. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/329083016_Subjective_Well-Being_Social_Interpretation_and_Relationship_Thriving
- Lyubomirsky,, Sheldon, K.M., & Schkade, D. (2005). Pursuing happiness: the architecture of sustainable change. Review of General Psychology, 9(2), 111–131. https://doi.org/10.1037/1089-2680.9.2.11
- Norton,W. (2002). Measurement of ambiguity tolerance. Journal of Personality Assessment, 39(6), 607–619.
- McLain,L. (2009). Evidence of the Properties of an Ambiguity Tolerance Measure: The Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance Scale–II (MSTAT–II). Psychological Reports, 105(3), 975–988.
- Ryff, (2017). Eudaimonic well-being, inequality, and health: Recent findings and future directions. International Review of Economics, 64, 159–178. https://doi.org/10.1007/s12232-017-0277-4
- Ryff, C.D., & Keyes C.L. (1995). The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69, 719–731.
- Seligman, M. (2011). Doing the Right Thing: Measuring Well Being for Public Policy. International Journal of Wellbeing, 1(1), 79–106. http://dx.doi.org/10.5502/ijw.v1i1.15