ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

Статтю присвячено питанню вивчення емоційного інтелекту в науковій літературі. Основною метою є теоретичний аналіз наукових підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до вивчення проблеми особливостей вияву емоційного інтелекту, його впливу на формування емоційної сфери особистості. Доцільність дослідження зазначеної проблеми визначається мінливістю соціуму, постійними трансформаційними процесами соціального оточення особистості, що безпосередньо впливають на формування її емоційної сфери та вимагають розвиненості адаптаційного потенціалу. Емоційний інтелект – це здатність сприймати і розуміти емоційні вияви особистості, керувати власними емоціями на основі інтелектуальних процесів. Особистість з високим рівнем емоційного інтелекту володіє здібностями до аналізу та усвідомлення як власних емоцій, так і емоцій інших людей, до управління власною емоційною сферою. Це сприяє більшій адаптивності особистості та результативності її спілкування. За допомогою теоретичних методів дослідження (аналіз, синтез, узагальнення) було проведено детальний розгляд стану розробки проблеми на сьогоднішній день, репрезентовано основні підходи до вивчення феномену, що вивчається. На основі ґрунтовного аналізу сучасних досліджень українських та зарубіжних вчених було констатовано, що емоційний інтелект має свою складну структуру, яка включає в себе: уміння ідентифікувати та адекватно виражати емоції, саморегуляцію емоційних виявів, здатність використовувати емоції у мисленні та діяльності. Розвиненість цих компонентів допомагає керувати власними емоціями і переживаннями, усвідомлювати та сприймати почуття інших, використовувати отриману інформацію для управління мисленням і поведінкою. Також виявлено вплив розвитку емоційного інтелекту на адаптивні можливості особистості. Встановлено, що явище емоційного інтелекту має тісні взаємозв’язки з такими психоемоційними станами людини, як емпатія, тривожність та агресія. Отримані дані надали можливість означити основні напрямки подальшого дослідження, а також, сприяли виробленню орієнтовної схеми для експериментального вивчення означеного явища.

Література

1. Булах, І.С., & Кузьменко, С.В. (2011). Психологічні особливості шкільної тривожності молодших школярів. Міжнародний науковий форум : соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент, 7, 150–157 .
2. Готтман, Дж., & Деклер, Дж. (2023). Емоційний інтелект у дитини. (Х. Шиналь, пер. з англ.). Харків : Віват.
3. Гоулман, Д. (2018). Емоційний інтелект. (С.-Л. Гумецька, пер. з англ.). Харків : Віват.
4. Зарицька, В.В. (2013). Ознаки наявності емоційного інтелекту у особистості. Вісник Дніпропетровського університету, 19(21), 74–79. Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2013_21_19_12
5. Кротенко, В.І. (2001). Психологічні особливості емпатії підлітків. (Автореф. дис. канд. психол наук). Київ.
6. Огороднійчук, З.В.,& Ратушна, Т.С. (2013). Експериментальне вивчення особистісної тривожності у підлітків з легкою розумовою відсталістю. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 23, 368–370. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2013_23_111
7. Приходько, Ю.О., & Юрченко, В.І. (2012). Психологічний словник-довідник. (Навч. посіб.). Київ : Каравела.
8. Руденко, Л.М. (2012). Процесуальні характеристики агресивної поведінки. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 21, 418–424. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2012_21_108
9. Gardner, H. (2011). Frames of Mind. The Theory of Multiple Intelligences. New York : Basic Books.
10. Mayer, J. & Salovey, P., & Caruso, D. (2004). Emotional Intelligence: Theory, Findings, and Implications. Psychological Inquiry, 15(3), 197–215.