ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анотація

Статтю присвячено визначенню психологічних особливостей взаємозв’язку життєстійкості та локусу контролю в учасників освітнього процесу під час війни. Висвітлено результати емпіричного дослідження, в якому було виявлено наявність прямого кореляційного зв’язку між життєстійкістю та інтернальністю; суб’єктивним контролем; інтернальністю досягнень та стилем виробничих відносин; контролем за дією під час планування; контролем за дією під час невдачі. Продемонстровано виявлений обернений кореляційний зв’язок між екстернальністю та життєстійкістю. У статті підкреслено, що локус контролю особистості визначає ступінь її активності, зокрема її здатність проявляти власну суб’єктність або ж пасивність. Особистість з внутрішнім локусом контролю характеризується відповідальністю, здатністю самостійно приймати рішення, умінням вибудовувати міжособистісну комунікацію, швидко адаптуватися до складних життєвих ситуацій, а головне ефективно здійснювати емоційну саморегуляцію. Виявлено, що інтернальний локус контролю супроводжується проявом життєстійкості особистості, а саме породжує здатність долати труднощі, досягати поставлених цілей, забезпечує усвідомлення внутрішньої сили та витривалості, сприяє розвитку особистісної зрілості, прагненню продовжувати здобувати нові знання, уміння та навички, надає можливість тривалий час залишитися активним та цілеспрямованим суб’єктом власної життєдіяльності та розвитку, а головне забезпечує здатність залишатися спокійним під тиском невдач, зберігати психічне здоров’я та загальне благополуччя. Визначено, що інтернальність досягнень особистості, корелюючи з життєстійкістю, позитивно впливає на здобуття нових академічних здобутків, а саме мотивує особистість до подальшого розвитку та здобуття знань, забезпечує прагнення засвоїти нові навички та вміння навіть у складних життєвих ситуаціях війни. Водночас доведено, що відчуття нездатності вплинути на ситуацію, відсутність контролю має негативні наслідки, оскільки перешкоджає прояву життєстійкості особистості, отриманню позитивного досвіду, призводить до пасивності та безвідповідальності, унеможливлює загальний розвиток, шкодить психічному здоров’ю та психологічному благополуччю.

Література

1. Бажин, Е.Ф., Голынкина, Е.А., & Эткинд, А.М. (1993). Опросник уровня субъективного контроля (УСК). Смысл.
2. Кириченко, Т.В. (2017). Локус контролю як механізм розвитку саморегуляції у майбутніх учителів. Молодий вчений, 6, 326–330.
3. Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М.І. (2011). Психологія здоров’я людини. ВНУ імені Лесі Українки.
4. Куль, Ю. (n.d.). Опитувальник «Шкала контролю за дією» (НАКЕМР-90). Режим доступу: https://kipt.sumdu.edu.ua/en/entrants/item/2479-opytuvalnyk-shkala-kontroliu-za-diieiu-nakemr90-yu-kul
5. Леонтьев, Д. (2007). Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. Смысл.
6. Лісова, Л.І., & Салюк, М.А. (2016). Характеристики самоефективності та локусу контролю особистості як предиктори стресостійкості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 1(1), 59–64.
7. Методика дослідження локусу контролю Роттера. (n.d.). Режим доступу: http://psychologis.com.ua/oprosnik_rottera.htm
8. Опитувальник рівня суб’єктивного контролю. (n.d.). Режим доступу: http://personal.in.ua/article.php?Ida=186
9. Тест життєстійкості S. Maddi. (n.d.). Режим доступу: http://ni.biz.ua/1/1_5/1_51709_test-zhiznestoykosti-s-maddi.html
10. Kobasa, S.C., Maddi, S.R., & Kahn, S. (1982). Hardiness and health: a prospective study. Journal of personality and social psychology, 42(1), 168–177 https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.168
11. Rotter, J. B. (1982). Social learning theory. In Expectations and actions (pp. 241–260). Routledge.