ПОЕТИЧНА ПСИХОТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ФАСИЛІТАЦІЇ ДУХОВНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Статтю присвячено аксіопсихологічному обґрунтуванню застосування короткочасної поетичної психотерапії з використанням творів морально-етичного й екзистенційно-духовного спрямування. Мета дослідження: описово-феноменологічне й експериментально-статистичне доведення ефективності терапії поезією в короткочасній перспективі. Завдання дослідження полягали в обґрунтуванні доцільності використання поезії в якості засобу гармонізації поточних психічних станів і фасилітації пролонгованих процесів духовної трансформації особистості; презентуванні аксіопсихологічного (суб’єктно-ціннісного) формату організації та змістового наповнення поезіотерапії; експериментальній і статистичній верифікації ефективності застосованого формату поетичної терапії. Методи дослідження: шкала ситуативної тривожності Ч. Спілбергера і Ю. Ханіна, методика діагностики психічних станів Г. Айзенка, опитувальник якості життя Р. Еліота; описово-статистичні методи, кореляційний аналіз. Формувальний експеримент проводився у формі поетичного вечора-тренінгу. Експериментальну вибірку склали 18 дорослих представників середнього класу.
В результаті дослідження було обґрунтовано, що в процесі поезіотерапії відбувається гармонізація поточних психічних станів і фасилітація духовної трансформації особистості згідно з аксіопсихологічним форматом відбору і презентації авторських текстів, що визначається принципом інтегральної суб’єктності, за яким функціонально-динамічні зрушення у смислових переживаннях реципієнтів поезії простежуються на організмічному, психосоматичному (відносний суб’єкт); індивідуальному, адаптаційно-діяльнісному (моносуб’єкт); інтеракційному, морально-комунікативному (полісуб’єкт); автентичному культуротворчому (метасуб’єкт); універсальному, трансцендентному (абсолютний суб’єкт) рівнях. Доведено, що духовно-трансформаційний потенціал поезії визначається інтенсивністю і гостротою втілених у ній моральних дилем і в ближній часовій перспективі виявляється в динаміці психоемоційних станів, поданих на різних рівнях суб’єктності реципієнта поезії.
Висновки. Встановлено загальну тенденцію до зростання внутрішньої інтегрованості (гармонізації) психічних станів, що є предиктором зрілої життєвої позиції, сили Я, здатності до самостійного, автентичного смислопокладання особистості. Водночас відбувається позитивна переоцінка реципієнтами поезії якості свого життя, що супроводжується більшим самоприйняттям і асертивністю.

Література

1. Акофф, Р., Эмери, Ф.О. (1974). О целеустремленных системах. И.А. Ушаков (Ред.). Москва : Советское радио.
2. Гуляс, І.А. (2020). Аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості. (Монографія). Київ : «Видавництво Людмила».
3. Заіка, В.М. (2006). Особливості трансформації особистості людини в ході вирішення життєвої кризи. Методичні матеріали. Полтава.
4. Карпенко, З.С. (1998). Аксіопсихологія особистості. Київ : ТОВ «Міжнар. фін. агенція».
5. Карпенко, З.С. (2010). Наративний простір терапії поезією: суб’єктно-ціннісний підхід. Актуальні проблеми практичної психології: Збірник наукових праць, 10, 177–180.
6. Карпова, Н.Л., Лейтес, Н.С. (2014). Библиопсихология и библиотерапия в образовании, воспитании и коррекция. Н.Л. Карпова (Ред.), Библиопсихология. Библиопедагогика. Библиотерапия (с.175–180). Москва : Русская школьная библиотечная ассоциация.
7. Маклаков, А.Г. (2001). Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях. Психологический журнал, 22(1), 16–24.
8. Максименко, С.Д., Кузікова, С.Б., & Зливков, В.Л. (Ред.). (2017). Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика. (Монографія). Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка.
9. Мелик-Пашаев, А.А. (2014). Искусство и здоровье. Н.Л. Карпова (Ред.), Библиопсихология. Библиопедагогика. Библиотерапия (с. 255–262). Москва : Русская школьная библиотечная ассоциация.
10. Онищенко, В.М. (2020). Трансформація особистості в процесі подолання життєвих криз. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України., 1(56), 118–124.
11. Рубакин, Н.А. (1977). Психология читателя и книги. Краткое введение в библиологическую психологию. Москва : Книга.
12. Эльконин, Д.Б. (2001). Психология развития. Москва : Издательский Центр Академия.
13. Allen John D., Carter Karen, & Pearson Mark. (2019). Frangible Emotion Becomes Tangible Expression: Poetry as Therapy with Adolescents. Australian Counselling Research Journal, 13(1), 14–19. Retrieved from https://www.acrjournal.com.au
14. Daboui, P., Janbabai, G., & Siavash, M. (2018). Hope and mood improvement in women with breast cancer using group poetry therapy: A questionnaire-based before-after study. Journal of Poetry Therapy, 31(3), 165–172. doi: 10.1080/08893675.2018.1467822
15. Hynes, A., & Hynes-Berry, M. (2011). Biblio/poetry therapy: The interactive process: Ahandbook. Saint Cloud, MI : North Star Press.
16. Leedy, J.J., & Reiter, S. (2016). Poetry therapy. International Psychotherapy Institute. Retrieved from https://freepsychotherapybooks.org/product/907-Poetry_Therapy.
17. Mazza, N. (2016). Poetry therapy: Theory and practice (2nd ed.). London: Routledge. Retrieved from https://www.taylorfrancis. com/books/9781317606994
18. Muto, Takashi, Hayes Steven, C., & Jeffcoat, Tami. (2011). The Effectiveness of Acceptance and Commitment Therapy Bibliotherapy for Enhancing the Psychological Health of Japanese College Students Living Abroad. Behavior Therapy, 42(2), 323–335. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.beth.2010.08.009
19. Xerri, D., & Xerri Agius, S. (2015). Galvanising empathy through poetry. English Journal, 104(4),71–76. https://www.danielxerri.com/uploads/4/5/3/0/4530212/xerri_xerri_
    agius_2015.pdf