ФЕНОМЕН БАТЬКІВСЬКОГО ВИГОРАННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

У статті висвітлюється досить малодосліджений у вітчизняній науці феномен батьківського вигорання. Зазвичай, феномен емоційного вигорання вивчається у професійній сфері, особливо в професіях, які належать до сфери «людина-людина», однак було виявлено, що він може розвиватися і в інших сферах, зокрема батьківстві. Хоча батьківство не розглядається як професійна діяльність, проте вимоги суспільства та виклики, які ставляться перед батьками щодо їх обов’язків, є вкрай високими, зростають кожного дня і до багатьох з них батьки не готові. Погіршується рівень життя населення, відсутня політична та економічна стабільність, зараз з’явився новий виклик – пандемія світового масштабу, все це зумовлює у батьків надмірний і тривалий стрес і може призвести до батьківського вигорання.
Метою дослідження є теоретичний аналіз феномена батьківського вигорання та обґрунтування важливості його вивчення в українському суспільстві. Задля досягнення даної мети, у статті презентовано огляд зарубіжних наукових праць, присвячених вивченню цього феномена, його особливостей, чинників розвитку, особистісних і міжособистісних впливів у сім’ї. Відповідно до іноземних наукових джерел, батьківське вигорання є окремим, специфічним синдромом, який з’являється у матерів та батьків під впливом тривалого стресу, який зумовлюється батьківством. Цей феномен містить в собі такі параметри: надмірне виснаження, що пов’язане з виконанням батьківської ролі, емоційне дистанціювання від дитини та відчуття неефективності при виконанні своєї батьківської ролі. У викладеному матеріалі описані особливості та відмінності цього феномена від професійного або сімейного вигорання. Висвітлені та проаналізовані зарубіжні дослідження щодо історії вивчення феномена батьківського вигорання, чинників, що більшою або меншою мірою впливають на його розвиток (внутрішні та зовнішні) та наслідків, до яких призводить батьківське вигорання на особистісному та міжособистісному рівні (особливо, вплив на стосунки з дитиною, що виявляється через насилля або байдужість до неї). Презентовано огляд результатів дослідження можливих чинників батьківського вигорання для українських батьків на макро-, мезо- і мікрорівні, підкреслено необхідність і доцільність вивчення феномена батьківського вигорання в українському суспільстві.

Література

1. Базалева, Л.А. (2010). Личностные факторы эмоционального «выгорания» матерей в отношениях с детьми. (Автореф. дисс.  канд. псих. Наук). Краснодар.
2. Грубі, Т.В. (2012). Психологічні чинники професійного вигорання працівників державної податкової служби України. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С Костюка,  42–45.
3. Жогно, Ю.П. (2009). Психологічні особливості емоційного вигорання педагогів. (Автореф. дис. канд. психол. Наук). Одеса.
4. Кляпець, О.Я. (2006b). Шлюбна залежність як чинник розвитку емоційного вигорання в сім’ї. Соціальна психологія, 6 (20), 164–174. 
5. Кляпець, О.Я. (2006а). Феномен емоційного вигорання в сім’ї. Соціальна психологія, 4 (18), 168–177.
6. Колтунович, Т.А. (2016). Психологічні умови корекції професійного вигорання у вихователів дитячих навчальних закладів. (Дис. канд. псих. наук). Івано-Франківськ. 
7. Пілецька, Л.С. (2018). Емоційне вигорання в сім’ї як чинник неконструктивних життєвих стратегій подружжя. Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць, 2(46), 224–231. 
8. Титаренко, Т.М., & Кляпець, О.Я. (2007). Запобігання емоційному вигоранню в сім’ї як фактор гармонізації сімейних взаємин: науково-методичний посібник. Київ : Міленіум. Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/32308209.pdf
9. Хайрулін, О.М. (2015). Психологія професійного вигорання військовослужбовців. (Монографія). Тернопіль : ТНЕУ. 
10. Basaran, A., Karadavut, K.I., Uneru, S.O., Balbaloglu O., & Atasov, N. (2013). The effect of having a children with cerebral palsy on quality of life, burn-out, depression and anxiety scores: a comparative study. European journal of physical and rehabilitation medicine, 49(6), 815–22. 
11. Brianda, M-E., Roskam, I.,  Gross, J.J., Franssen, A., Kapala, F., Gérard,F., et al. (2020). Treating Parental Burnout: Impact of Two Treatment Modalities on Burnout Symptoms, Emotions, Hair Cortisol, and Parental Neglect and Violence, Psychotherapy and Psychosomatics,89, 330–332.
12. Freudenberger, H., (1985). Women's Burnout: How to Spot It, How to Reverse It, and How to Prevent It. USA : Doubleday 
13. Lanstrom, E., (1983). Christian Parent Burnout. USA : Concodia Pablishing House.
14. Le Vigouroux, S., & Scola, C. (2018). Differences in parental burnout: Influence of demographic factors and personality of parents and children.Frontiers in Psychology, 9, Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6036141/ 
15. Le Vigouroux, S., Scola, C., Raes, M-E., Mikolajczak, M., & Roskam, I., (2017). The big five personality traits and parental burnout: Protective and risk factors. Personality and Individual Differences, 119, 216–219. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/318909809 _The_big_five_personality_traits_and_parental_burnout_Protective_and_risk_factors
16. Lindström, C., Åman, J., & Norberg, A.L. (2011). Parental burnout in relation to sociodemographic, psychosocial and personality factors as well as disease duration and glycaemic control in children with Type 1 diabetes mellitus. Acta Paediatrica, 100, 1011–1017.
17. Maslach, C. (1993). Burnout: A multidimensional perspective. In B. Schaufeli, C. Maslach and T. Marek (Eds.), Professional Burnout: Recent Developments in Theory and Research (p.19–32). London : Routledge.
18. Mikolajczak, M., Brianda, M. E., Avalosse, H., & Roskam, I. (2018). Consequences of parental burnout: a preliminary investigation of escape and suicidal ideations, sleep disorders, addictions, marital conflicts, child abuse and neglect. Child Abuse Neglect, 80, 134–145. 
19. Mikolajczak, M., Raes, M-E., Avalosse, H., & Roskam, I. (2018). Exhausted Parents: sociodemographic, child- related, parent-related, parenting and family- functioning correlates of parental burnout. Journal of Child and Family Studies, 27(3), 602– Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/320271223_Exhausted_Parents_Sociodemographic_Child-Related_Parent-Related_Parenting_and_Family-Functioning_Correlates_of_Parental_Burnout
20. Mikolajczak, M., & Roskam, I., (2018). A Theoretical and Clinical Framework for Parental Burnout: The Balance Between Risks and Resources (BR²). Frontiers in Psychology, Retrieved from https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2018.00886/full
21. Norberg, A. L. (2007). Burnout in mothers and fathers of children surviving brain tumour. Journal of clinical psychology in medical settings, 14, 130–
22. Norberg, L. A., Mellgren, K., Winiarski, J., & Forinder, U. (2014). Relationship between problems related to child late effects and parent burnout after pediatric hematopoietic stem cell transplantation. Transplant, 18, 302–309. 
23. Pelsma, D. (1989). Parent Burnout: Validation of the Maslach Burnout Inventory with a Sample of Mothers, Measurement and Evaluation in Counseling and development, 22(2). Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/07481756.1989.12022915
24. Procaccini, J., & Kiefaber, M. W., (1983). Parental Burnout. (1st edition). USA :
25. Roskam, I., Brianda, M.-E., & Mikolajczak, M. (2018). A Step Forward in the Conceptualization and Measurement of Parental Burnout: The Parental Burnout Assessment (PBA).Frontiers in Psychology, 9,
26. Roskam, I., & Mikolajczak, M. (2020). Gender differences in the Nature, Antecedents and Consequences of Parental Burnout. Sex Roles, 83,485– https://doi.org/10.1007/s11199-020-01121-5
27. Roskam, I., Raes, M.E., & Mikolajczak, M. (2017). Exhausted parents: Development and preliminary validation of the Parental Burnout Inventory. Frontiers in Psychology, 8. Retrieved from https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2017.00163/full
28. Séjourné, N., Sanchez-Rodriguez, R., Leboullenger, A. & Callahan, S., (2018). Maternal burn-out: an exploratory study. Journal of Reproductive and Infant Psychology, 36(3), 276–288.
29. Weiss M. (2002). Hardiness and Social Support as Predictors of Stress in Mothers of Typical Children, Children with Autism, and Children with Mental Retardation. Autism, 6, 115–130.