ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛОГОПЕДІЇ В ПЕРСОНАЛІЯХ: РАЇСА АВЕР’ЯНІВНА ЮРОВА
Ключові слова:
історія української логопедії, діти з порушеннями мовлення, персоналії, життєвий шлях, науково-педагогічна діяльність, періодизація, допоміжні школи, українські вченіАнотація
У статті проаналізовано та систематизовано інформацію про життєвий шлях та науково- педагогічну діяльність логопеда, доцента кафедри логопедії Національного педагогічного університету імені Михайла Петровича Драгоманова Раїси Авер’янівни Юрової. Завдяки теоретичним методам дослідження описано основні напрямки її становлення як видатного та авторитетного педагога другої половини ХХ — початку ХХІ століття, виділено та структуровано періодизацію життєвого та науково-педагогічного шляху вченої. Також окреслено загальні аспекти науково-педагогічної діяльності: розроблення методик, спрямованих на подолання порушень звуковимови та визначення шляхів їх усунення в учнів допоміжних шкіл з розумовою діяльністю; вивчення дітей з порушеннями слуху та мовлення; вивчення організації логопедичної роботи в допоміжній школі; виокремлення основних етапів розвитку зв’язного мовлення у дітей з ринолалією; розроблення посібника з подолання заїкання.
Великий вклад зроблений Раїсою Авер’янівною в розробку методик щодо подолання порушень звуковимови в дітей шкільного віку з розумовою відсталістю. Наприкінці 80-х років ХХ століття логопединя здійснила ряд наукових досліджень, які дали змогу узагальнити нею отримані результати та охарактеризувати їх у своїх теоретичних і практичних міркуваннях.
