МЕДІАПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ВИБОРУ−2019
Ключові слова:
медіапсихологія, електоральна поведінка, політична культура, політична освіта, виборчі технологіїАнотація
Стаття присвячена дослідженню впливу медіапсихологічних чинників на електоральний вибір громадян, формування їх політичної поведінки. Здійснено аналіз перебігу президентської та парламентської передвиборчих кампаній 2019 р. в Україні, виокремлено соціально-психологічні складові цього процесу: а) соціальний протест, як ненасильницька форма реакції на суспільну ситуацію; б) емоційно-чуттєвий чинник, як індикатор ставлення громадян до ситуації та подій, очікуваної чи уявної ситуації. Висвітлено роль у здійсненні електорального вибору емоційно-чуттєвої форми пізнання. Розкрито поняття «карнавалізація політики» як означення практики опосередкованого використання розважальних телевізійних програм і шоу у здійсненні політики, зокрема маніпулятивного впливу під час передвиборчого процесу. Визначено переважні джерела отримання виборцями інформації про політичні події, здійснено аналіз телевізійного контенту найпопулярніших телевізійних програм та змісту телевізійних новин. Акцентовано увагу на ролі в сприйнятті інформації емоцій та їх характеру, а також посилення тенденції до розвитку синдрому набутої безпорадності. У контексті теорії когнітивного дисонансу Л. Фестінгера, виявлено сув’язність когнітивної та емоційної сфер. Емоції розглядаються як мотиви відповідної поведінки, виникнення яких спричиняє когнітивний дисонанс чи когнітивний консонанс й опосередковано, під час передвиборчих кампаній, впливає на електоральний вибір громадян. Аргументовано, що однією з особливостей сучасних політичних процесів є, з одного боку, тенденція до посилення ірраціонального знання, а з другого – потреба в розробленні проєкту майбутнього, формуванні нових суспільних смислів і політичних орієнтирів, цілісної й несуперечливої світоглядної концепції, покладеної в основу політичної поведінки виборців, що посилює їхню раціональність. Окреслено можливі напрями та шляхи протидії маніпулятивному впливу на свідомість виборців, удосконалення системи політичної освіти й підвищення рівня політичної культури громадян.
