ПРІОРИТЕТНІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОЇ СКЛАДОВОЇ ЯК УМОВИ ПОСИЛЕННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ УКРАЇНИ

Анотація

Досліджується феномен суб’єктності країни. Стверджується, що без внутрішнього змістовного наповнення, а саме суб’єктності, державний суверенітет носить формальний характер. Зазначається, що розрізняють різні типи суб’єктності. Критеріями для виокремлення яких можуть бути як кількісні, так і якісні показники. Серед інших, зазначають сильну та слабку суб’єктність, мінімальну та максимальну, а також авторитарну та гуманістичну. Зазначені характеристики можуть поєднуватися. Стверджується, що існують чинники, завдяки яким суб’єктність країни можна посилити. Адже «справжня» суб’єктність, принаймні, гуманістична, формується, переважно завдяки внутрішнім чинникам та внутрішньому потенціалу країни, можливостям її до саморозвитку та запровадженню інновацій. І, у меншому ступені, завдяки зовнішнім впливам та схильністю до «експансії» власних національних інтересів на інші країни. Останнє характеризує авторитарну суб’єктність. Зазначається, що для України органічно притаманна гуманістична суб’єктність, що, зокрема, ґрунтується на просвітницькій культурі та етиці. Тому українське суспільство схильне до саморозвитку та запровадження інновацій. Стверджується, що, власне, громадянське суспільство, взагалі є вагомими підґрунтям та ключовим чинником формування суб’єктності країни, сприяє формуванню нелінійних та горизонтальних зв’язків, культури довіри та толерантності між учасниками соціуму. Останні стають самостійними суб’єктами соціально-політичних процесів і своєю суб’єктністю посилюють суб’єктність країни. Зазначається, що першочерговим завданням української влади повинно стати сприяння розвитку громадянського суспільства, яке, доповнивши державу та наповнивши її змістом, надасть імпульс суб’єктному становленню України в зовнішній політиці, тобто дасть змогу реалізувати її власні національні інтереси. Акцентується увага на тому, що в сучасному українському суспільстві є позитивні зрушення у бік практик довіри, толерантності, солідарності та відповідальності, підтверджене висновками соціологічних досліджень. Тому перспективи розвитку громадянської складової у справі посилення суб’єктності України вельми позитивні.