РОЛЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРИНЦИПУ СУБСИДІАРНОСТІ В УКРАЇНІ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ «НОВОГО РЕГІОНАЛІЗМУ»

Анотація

Розглянуто «новий регіоналізм» як сучасну хвилю адміністративно-територіального реформування, яка з’явилася з 1990-х рр. в Європі, що надає нові функції регіонам, більше самостійних прав. Розкрито принцип субсидіарності, який є однією з трьох складових регіоналізації та інтеграції, заснованих на досвіді держав-членів ЄС, і полягає в мінімальному втручанні центральних органів влади в життя місцевих громад, лише за крайньої необхідності. Принцип не використовується в українських нормативних актах, однак його певні аспекти та складові є частиною законодавства України. Наголошується, що реформа децентралізації є на часі, особливо в умовах трансформації регіональних політичних суб’єктів. Часто до неї відносяться з недовірою, однак саме її уповільнення та несприйняття є загрозою для територіальної цілісності України. Визначено, що ці процеси повинні бути заздалегідь запланованими, спрогнозованими, з урахуванням регіональних інтересів й особливостей регіональних політичних суб’єктів. Концентрація влади в одних руках та принцип розподілення державних коштів у регіони з волі керівників держави та обласних центрів відходять у минуле. Підкреслено, що демократизація суспільства, яка набула ознак незворотності, вимагає децентралізації всіх гілок влади та переміщення багатьох функцій життєдіяльності в осередки місцевого самоврядування. Відповідно, регіональні громади вимагають більше самостійності та незалежності в прийнятті рішень на місцевому рівні а, отже, назріла потреба в реформуванні адміністративно-територіального устрою держави. Відзначено, що «новий регіоналізм» змінив правила несправедливої гри і функції регіонів наповнилися новим змістом – розподіляються владні повноваження, місцеві громади стають автономними. Для розгляду поставленої проблеми в роботі використано системний підхід, порівняльний метод, основи діалектичного аналізу.