МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ КОНТЕНТ ПОНЯТЬ «ІНТЕНЦІЯ», «МОВЛЕННЄВА ІНТЕНЦІЯ» У ЛОГОКОРЕКЦІЙНИХ СИСТЕМАХ СУЧАСНОЇ ЛОГОПЕДІЇ
Ключові слова:
інтенція, мовленнєва інтенція, мовленнєва діяльність, комунікація, логопедична корекціяАнотація
У науковій статті розкривається міждисциплінарний контент понять «інтенція», «мовленнєва
інтенція» у співвіднесеності до завдань диференційованої логопедичної корекції мовленнєвої діяльності дітей
із тяжкими порушеннями мовлення.
У статті акцентується увага на роботах дослідників, у яких простежується розподіл мовленнєвих
інтенцій за спрямованістю дій на дві складові: планувальна мовленнєва інтенція, яка характеризується створенням намірів для побудови дитиною власного висловлювання, визначення їх цілей, розробка плану,
змісту та смислової сторони, їх коригування (за необхідністю); формувальна мовленнєва інтенція, яка
характеризується продукуванням дитиною з тяжкими порушеннями мовлення власного погляду на сутність
речей, вмінням міркувати та висловлювати припущення, проявляти мовленнєву активність, комунікативну
культуру тощо.
Автори підкреслюють, що необхідно при плануванні корекційних дій у загальній послідовності
логопедичного впливу педагог має розрахувати потенційні можливості учасників логопедичного корекційного
процесу, засоби впливу, прийоми, весь спектр дидактичного нашарування з метою формування мовленнєвої
інтенції дитини з тяжкими порушеннями мовлення як стабільного стимулу для породження нової інтенції й
поступового здійснення стабільної мовленнєвої дії.
Автори наголошують на дискусійних положеннях, які існують з цього приводу. Вони свідчать про
важливість та актуальність проблеми для різних наукових галузей, зокрема логопедії. Різні дисципліни
вивчають однаковий об’єкт – мовленнєву діяльність, її інтенційність, вирішуючи свої певні завдання,
виокремлють свої точки зору на істотні характеристики. Намір (інтенція) щось висловити, пов'язаний із
певним змістом думки або почуттям, лежить в основі практично кожного мовленнєвого акту. Інтенції, що
виявляються суб'єктом у мовленнєвому акті, становлять глибинний психологічний зміст його мовлення. При
цьому виникає потреба у принципових дидактичних структурно-логічних схемах формування інтенційної
складової мовленнєвої діяльності дитини з тяжкими порушеннями мовлення, яка складає мотиваційну
структурну одиницю породження мовленнєвого висловлення й організації комунікативної вербальної
інтеракції, що потребує подальших досліджень й узагальнень.