ПОСЕРЕДНИЦТВО ОДНОЛІТКІВ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ЗАСІБ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ

Abstract

Метою статті є систематизація підходів щодо посередництва однолітків як перспективного засобу соціально-психологічної адаптації дітей з аутизмом. Дослідження здійснено із використанням низки методів, зокрема: методу систематизації, який дав змогу обрати перелік підходів, пов’язаних із розглядом вказаної проблематики; методу індукції, за допомогою якого на підставі окремих положень наукових підходів встановлено їх категорії. В ході дослідження виокремлено такі підходи щодо посередництва однолітків в рамках процесу соціально-психологічної адаптації дітей з аутизмом, зокрема: посередництво однолітків в ігрових умовах для мінімально вербальних дітей із розладом спектра аутизму (ігровий підхід); посередництво обдарованих та талановитих однолітків в ігрових умовах для дітей із аутизмом, які мають проблеми вербальної та невербальної комунікації, погану залученість до взаємодії (експертний ігровий підхід); театралізований ігровий підхід, заснований на організації вистав та залученні до участі у них однолітків-експертів та дітей із помірними розладами аутистичного спектра.

Визначено, що представлені підходи, засновані на посередництві однолітків, мають широкий спектр охоплення. Встановлено, що здійснення вибору програм посередництва однолітків, які можуть бути використані в рамках дошкільних закладів освіти залежить від ступеню розладів аутистичного спектра дітей, здатності дошкільних закладів та їх психологів залучати однолітків та отримати згоду щодо їх залучення з боку батьків (опікунів), готовності самих однолітків прийняти активну участь у підтримці та адаптації дітей із аутизмом.